Савинський елеватор ДПЗКУ: добре, коли тебе люблять!

22.02.2016
Савинський елеватор ДПЗКУ: добре, коли тебе люблять!

Савинський елеватор ДПЗКУ знаходиться в Балаклійському районі Харківської області. Його залізобетонні силоси - перше, що бачиш на станції Савинці. Елеватор працює з 1977 року.

Коли ми їхали на підприємство, то й уявити собі не могли, що будемо говорити не тільки про технічні характеристики зерносховища, а й про любов. Про любов до елеватору.

Нас знайомила з підприємством директор Ірина Миколаївна Пазій. Вона працює тут з 1979 року, на посаді директора - з 2000 року, тому знає про роботу елеватора буквально все. Ірина Миколаївна розповідає, що досягти успіху підприємству допомогла саме любов.

Як правильно любити кукурудзу

Загальна потужність об'єкта -149,3 тис.т, з них 144 тис. тонн використовуються для зберігання зернових і 5,3 тис. тонн - оперативні силоси. У кожному з 8-ми силкорпусів - 96 силосів. Всього ж силосів 766, і ще 2 зайняті під норійні шахти. На елеваторі також є напольні склади ємністю 5 тис.т, але вони для зберігання зерна не використовуються. На підприємстві навчилися зберігати і соняшник, і тендітну кукурудзу в согах.

«Кукурудза - це, перш за все, економіка для будь-якого елеватора. Тому, коли в 2000-х роках в Україні стали вирощувати все більше цієї культури, я сказала своїм фахівцям: або ми навчимося любити кукурудзу, або я перестану любити вас, і ми з вами розлучимося», - посміхається директор.

Для правильної «любові до кукурудзі» на елеваторі Футеровали одну чергу самотіків, щоб зменшити бій зерна. І поставили сепаратор м'якого очищення БСХ-100 Хорольського механічного заводу.

Сушать кукурудзу в Савинцях в два прийоми. Спершу підсушують до 18-19% і відправляють на «вилежування» на добу-дві, а потім досушують вже до базису. На елеваторі дві зерносушарки: «спарка» ДСП-32 Карлівського заводу і американська модульна Sukup. ДСП-32 працює на дизельному паливі, її продуктивність - 32 планові тонни на годину зі зниженням вологи на 6%.

Американська сушарка була змонтована на підприємстві в 2009 році, спершу з двома модулями, а в 2014 додали ще один. Продуктивність, за рахунок третього модуля, була збільшена до 56,5 т на годину, зі зняттям вологи на 5%. Працює сушарка на зрідженому газі.

Залізобетонні елеватори - майже ідеальні

Ірина Пазій вважає залізобетонні елеватори майже ідеальними для зберігання зерна. Майже - це тому, що вартість будівництва такого елеватора дуже висока, і його робота вимагає значних енерговитрат. Але працювати з таким об'єктом набагато зручніше, ніж з металевим елеватором, та й якість зерна тут буде вище, вважає директор.

Зберігати в таких корпусах можна навіть примхливий ріпак, хоча, при укладанні договорів, на Савинському елеваторі все ж ставиться умова, щоб до листопада ріпак було відвантажено.

«У силкорпусах закладена можливість одночасного зберігання різних культур і класів зерна, формування за показниками товарних партій перед відвантаженням. Силосні банки ізольовані один від одного, завантажуються і розвантажуються окремо. Зберігання зерна в залізобетонних силосах забезпечує повний захист від шкідників і впливу навколишнього середовища, це, в свою чергу, позитивно позначається на якісних показниках зерна», - розповідає Ірина Пазій.

Підприємство працює тільки з давальницьким зерном. І партнери елеватора впевнені в якості зберігання свого товару. Хоч зараз і міжсезоння, приймання та відвантаження зернових йдуть постійно. На зерносховище поклажодавцями везуть зерно з 8 районів Харківської області та ще із зони АТО. Савинський елеватор робить трохи більше одного обороту в рік.

На елеваторі працюють з пшеницею, соняшником, кукурудзою, соєю, рапсом, гірчицею, сорго та просом. З початку 2015/16 МР в зерносховище надійшло 166,4 тис. т зерна.

«Я колись підрахувала: за всі роки, що я тут працюю, я перевалила більше 1 млн. т зерна», - не відокремлює себе від улюбленого підприємства Ірина Пазій.

Модернізація і інвестиції в швидкість

Черга автомобілів на в'їзді на підприємство рухається досить швидко. На елеваторі встановлені автоматичні пробовідбірники Rakoraf, а в лабораторії - сучасне обладнання для швидкого і якісного аналізу зерна. Два роки тому в лабораторне обладнання було інвестовано 1 млн. грн.

На підприємстві 4 точки авторозвантаження. Авторозвантажувач ГУАР-30, який був встановлений в 1977 році, свого часу повністю задовольняв потреби підприємства. Але час диктує нові умови - тому тут в 2008 році модернізували авторозвантажувач №2, подовживши платформу до 14,2 метрів і збільшивши вантажопідйомність до 40 т.

У 2013 році авторозвантажувач №3 був повністю замінений на сучасний У-АРГ з довжиною платформи 22 м і вантажопідйомністю до 80 т. Це дозволило приймати на елеваторі вантажні автомобілі-довгоміри.

Савинський елеватор приймає з автотранспорту до 4 тис. т зерна на добу і відвантажує 1 тис. т. Для завантаження автомобілів були змонтовані додаткові 6 точок відвантаження на силкорпусах, тепер з них одночасно може відвантажуватися 5 різних культур.

Перемагає найшвидший

Елеватор вигідно розташований при станції Савинці. На балансі філії тисяча вісімсот сорок один метр залізничного полотна, яке примикає безпосередньо до станційного полотна. На підприємстві працюють дві бригади потягів, тому відвантаження на ж/д транспорт може здійснюватися в дві зміни. Для маневрових робіт є тепловоз ТТК-2. Звичайно ж, він теж улюблений! Ірина Пазій його так і називає - «наш улюблений паровозик».

За зміну на підприємстві завантажують до 10 вагонів, при необхідності цілодобової роботи відвантажують до 21 вагона на добу. Саме ж/д відвантаження і стало основною перевагою в конкурентній боротьбі з іншими елеваторами.

«Конкуренція у нас тут найжорстокіша, - розповідає Ірина Миколаївна. - Поруч є елеватор, 53 тис. т зберігання, трохи далі - Балаклійський елеватор, десь на 50 тис. т зберігання і Андріївське ХПП. Це тільки в нашому районі! Крім того, у 4-х або 5-ти господарств в районі вже своє зберігання, вони поставили сушки і обладнали лабораторії. Але ми затребувані, тому що відвантажуємо вагонами».

З приводу працевлаштування - не турбувати

Саме таке оголошення висить на вході в адміністративну будівлю. Плинності кадрів на підприємстві немає, звідси йдуть рідко, та й то - на заслужений відпочинок.

На елеваторі зараз працює 93 людини. Фахівці щорічно їздять на курси підвищення кваліфікації в ХНТУСГ ім. Петра Василенка.

«Лаборанти всі пройшли навчання, відправляємо вчитися майстрів, електриків. Всі сушильні майстри навчені, на 2 сушарки - 8 навчених сушильщиків. І на газових сушарках працювати вони теж можуть. Сушильщики у мене дуже хороші, я ними дуже дорожу», - каже Ірина Пазій.

Елеватор дуже охайний і доглянутий. Щоп'ятниці працівники виходять на прибирання території.

«Не треба нікого попереджати або просити. Всі знають свої ділянки роботи. Я теж беру участь. Ми метемо, гребемо ... У нас влітку тут дуже багато квітів. Ми любимо це підприємство, ми їм живемо», - розповідає Ірина Миколаївна.

А потім показує фотографії квітів на елеваторі в своєму планшеті. Фотографії улюбленого підприємства зберігаються у директора разом з фотографіями дорогих для Ірини Миколаївни людей - рідних і друзів. І це говорить про любов до елеватору більше, ніж тисячі слів.

Elevatorist.com