Кролевецький КХП. Головний козир - переробка

1.07.2015
Кролевецький КХП. Головний козир - переробка

Елеваторний ринок сьогодні переживає дуже цікавий і, можна сказати, творчий період - період пошуку нестандартних рішень. До цього стимулює сформована ситуація. З одного боку в Україні через зростаюче виробництво зерна існує дефіцит елеваторних потужностей, а з іншого - між наявними зерносховищами зростає конкуренція.

У таких умовах перемагає той, хто використовує всі шанси поліпшити свою економіку. Кролевецький КХП Державної продовольчо-зернової компанії в прагненні досягти успіху, зробив ставку відразу на два напрямки: зберігання і переробку.

Елеватор у складі КХП

Кролевецький КХП був запущений в експлуатацію у 1987 році. Він знаходиться в Сумській області, в селищі Андріївка. Як розповідає заступник директора департаменту елеваторного господарства ДПЗКУ Леонід Терещенко, будувався елеватор як примлимновий, для обслуговування мельзаводу.

«Весь його потенціал - а це залізобетонні силосні ємності для зберігання 54 тис. т і склади 12 тис. т зернових - працювали на накопичення зерна для млина», - розповідає Леонід Терещенко.

Сьогодні млин як і раніше є пріоритетом у роботі цього підприємства. Левову частку зерна елеватор направляє на мельзавод для виробництва борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту, манної крупи, а також борошна житнього.

На момент нашого приїзду (а це був кінець червня) в силосах зберігалося 13 тис. т пшениці і розвантажувалися ще 11 вагонів із зерном з Нікополя та Мелітополя.

«Кролевецький КХП має млин продуктивністю 500 т/добу. Вона працює в два потоки. Кожен потік переробляє по 250 т пшениці на добу. Тому для забезпечення її безперервної діяльності необхідний постійний запас зерна», - пояснює начальник управління переробки держкорпорації В'ячеслав Цегельник.

Як розповів фахівець, навіть коли стартує збиральна кампанія, на елеваторі повинен бути запас зерна старого врожаю, адже з «молодої» пшениці неможливо зробити борошно потрібної якості. Зерно після збирання проходить період самодозрівання.

«Надходячи на елеватор, зерно розміщується відповідно до його якості. Кожен клас зберігається окремо. Вся пшениця знеособлена. Є Аграрного фонду, ДПЗКУ, поклажодавців. Якщо клієнт хоче зробити помол - лабораторія дивиться, якого класу він здавав зерно і вказує, в яких силосах цей клас зберігається - начальник ВТЛ складає помольну партію, яка направляється в переробку», - описує виробничий процес В'ячеслав Цегельник.

Виробничо-технічна лабораторія на Кролевецькому КХП розділена на три цехові. Одна на прийомі зерна, друга на елеваторі і третя на самому млину. Лабораторія на елеваторі крім усього іншого спостерігає за системою термометрії.

«Зерно в млин надходить в так звані «чорні засіки». З них воно направляється в зерноочисне відділення. На Кролевецькому КХП в процесі підготовки зерна до помолу пшеницю миють, що значно підвищує якість борошна, мінеральна домішка змивається з поверхні зернівки», - підкреслює начальник управління переробки держкорпорації.

Проводити відвантаження зерна та продуктів його переробки замовникам Кролевецький КХП має можливість як автомобільним, так і залізничним транспортом, що значить вигідніше при перевезенні великих партій на великі відстані.

«Існує можливість відвантаження продукції в контейнери», - говорить начальник елеватора Валерій Шахаєв.

Життя змусило вчитися новому

Кілька років тому на елеваторі вирішили розширити спектр надаваних послуг. Якщо до цього тут приймали виключно пшеницю, то тепер додали кукурудзу, жито, ріпак, соняшник, ячмінь, овес та інші культури.

Як зізнаються співробітники зерносховища, вони спочатку не мали досвіду роботи з іншими культурами, особливо з ріпаком. Виявилося, що з ріпаком навіть легше управлятися, ніж із соняшником. Він менш схильний до займання в зерносушарках і зручний в зберіганні - для цього використовуються наявні на КХП склади напольного зберігання. Можна сказати, що «напольники» тепер мають свій «сівооборот». Спочатку сюди на зберігання завозять ріпак, а восени його змінює соняшник.

«У нас класичний примлимновий елеватор, який не був пристосований для інших культур. Але життя і економіка змушує перебудовуватися. Довелося вчитися працювати з тією ж кукурудзою. У перший рік ми її прийняли 26 т. При відвантаженні зрозуміли, що не все так просто. На виході виявилося багато «бою», - зізнається начальник елеватора Валерій Шахаєв.

Фахівці елеватора, працюючи з кукурудзою, вчилися зменшувати втрати, було нелегко, поверхня кукурудзи схильна до тріщиноватості. Найменше порушення режиму сушіння збільшувало цю властивість.

«Силоси на нашому елеваторі висотою більше 40 м. З цієї висоти ми засипаємо кукурудзу в ємність. Звичайно, вона б'ється», - ділиться керівник елеватора.

За словами Валерія Шахаєва, знизити втрати допомогла нова сушарка BONFANTI. Вона дозволяє більш «гнучко» поводитися з зерном, і завдяки автоматиці, його не пересушує. За один прохід може з 25% знизити вологість до 14%. Продуктивність сушарки в потоці при зніманні 10% вологи, може досягати 1 500 т за добу.

За словами фахівців, плюс цього агрегату ще й у тому, що він не має викидів пилу навіть при сушінні кукурудзи. Нова сушарка на Кролевецькому елеваторі дозволила збільшити пропускну спроможність ліній автоприймання. Сьогодні зерносховище може приймати до 2 тис. т зерна на добу.

Модернізація повинна бути ефективною

Крім зерносушарки BONFANTI на Кролевецькому КХП також є два зерносушильні комплекси ДСП-32.

«Один з яких працює з використанням природного газу. Інший використовує рідке паливо. Це дозволяє гнучко реагувати на собівартість виробництва», - розповідає про своє господарство директор зерносховища.

Він додає, що існує потреба будівництва ємностей для вологого зерна (2 шт по 500 тонн), що дозволить систематизувати процес сушіння, значно збільшить продуктивність, а також знизить собівартість.

З усіма труднощами готові впоратися!

Співробітники Кролевецького КХП своє підприємство дуже люблять. Це видно і по доглянутим корпусам, і навіть по оформленню території - скрізь чистота і квіти. Тут є «старожили», для яких підприємство вже стало рідним. А, як відомо, до рідного ставлення відповідне.

Незважаючи на те, що обладнання на КХП в основному не нове, фахівці кажуть - воно цілком справляється з тими завданнями, які стоять перед підприємством. Якщо ж щось піде не так, то в штаті є працівники, здатні впоратися з будь-якими неполадками, ще й іншим допомогти.

Елеватор обслуговує зміна з 4 чоловік. Це майстер, фахівець, який стежить за контрольно-вимірювальним обладнанням та системами автоматичного управління, а також два апаратника. Зерносховище автоматизовано, що дає можливість оперативно реагувати на всі процеси на підприємстві. Показуючи кімнату, де знаходиться апаратна, на елеваторі жартують - це наш ЦУП.

З теплотою на Кролевецькому КХП відгукуються і про свої залізобетонні силосні корпуси.

«У наших силосах зерно навіть влітку тримає температуру 4-5º, а це ідеальні умови зберігання», - говорить начальник елеватора.

На його переконання, перевірені технології, наявність переробки успішно дозволяють колективу витримувати конкуренцію, яка росте разом з активним будівництвом нових елеваторних потужностей.

Інна Воробйова, Elevatorist.com