Борис Приходько: Не менше третини співробітників покинуть ДПЗКУ

24.05.2015
Борис Приходько: Не менше третини співробітників покинуть ДПЗКУ

В останні роки Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) лихоманить від безперервних скандалів. Постійні ротації керівників ніяк не відбиваються на репутації та фінансовому стані компанії - вона продовжує зазнавати збитків і асоціюватися з осередком корупції. Не пропрацювавши і п'яти місяців, нещодавно пост голови ДПЗКУ покинув Валерій Томіленко. 

Вакантне місце зайняв глава департаменту зовнішньоекономічної діяльності компанії Борис Приходько.

Про пріоритети компанії, подробиці виконання китайського контракту та ідеї, як зробити компанію конкурентною на зовнішньому і внутрішньому ринках, Борис Приходько розповів в інтерв'ю Latifundist.com.

Latifundist.com: Вашому сходженню по кар'єрних сходах можна позаздрити: через три місяці після приходу в ДПЗКУ вже виконуєте обов'язки голови компанії. Чим обумовлений такий стрімкий ріст?

Борис Приходько: Дійсно, мене запросили на роботу в ДПЗКУ не так давно - в лютому нинішнього року. Я прийшов у корпорацію як фахівець з хеджування цінових ризиків, очоливши департамент зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки Валерій Томіленко написав заяву про звільнення, мені запропонували стати виконуючим обов'язки голови правління корпорації.

Latifundist.com: Ви розглядаєте сьогоднішнє становище як тимчасове або з прицілом на постійний пост?

Борис Приходько: Спочатку мети зайняти пост голови правління ДПЗКУ в мене не було. Однак після того, як я дізнався про масштаби корупції в корпорації, переглянув свою позицію. Я щиро допомагав Валерію Томіленко боротися з крадіжками, яке процвітало в компанії. І треба віддати належне мужності Валерія, багато чого в нього вийшло. Після його звільнення, естафету прийняв я. Не можна залишити розпочате просто так. І я впевнений, нова команда менеджерів зможе зробити корпорацію більш прозорою, надійною і конкурентоспроможною.

Latifundist.com: Що Вас спонукало перейти з приватного сектора в збиткову компанію зі скандальною репутацією?

Борис Приходько: Поставлю зустрічне питання: ви хочете поїхати з України? Я теж немає, і хочу жити на батьківщині. Люди хочуть змін. Так, ДПЗКУ - державна компанія, але це не означає, що вона повинна бути неефективною і збитковою. Багато хто сприймає корпорацію як «хлібне місце», де можна красти... Змінюються люди, відносини і в цілому країна. У компанію мене запросила команда людей, погляди яких я поділяю і яким довіряю. Це міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко. Ми разом працювали в компанії «Райз», після цього ще неодноразово перетиналися в бізнесі.

Latifundist.com: Чим Ви займалися в департаменті?

Борис Приходько: Формуванням торгової стратегії. Необхідно було стабілізувати зовнішньоекономічну діяльність корпорації, нормалізувати відносини з нашим партнером - китайською корпорацією ССЕС. У цьому мені дуже допомогла молода команда департаменту ЗЕД. Вони мені повірили, і це дуже важливо. Попереднє керівництво компанії дуже цікаво торгувало з ССЕС. Чого тільки вартує продаж в один день 23 вересня 1 млн т кукурудзи. Я не проти продажу в один день 1 млн т кукурудзи. Реально це круто. Але заради інтересу подивіться, будь ласка, де знаходилася ціна грудневого кукурудзяного ф'ючерсу в цей період. На дні. Трейдеру який зайняв таку позицію потрібно мати залізні нерви, тим більше якщо Ви не хеджуєте свою позицію.

Гаразд, продали на дні, але хоча б відвантажити вчасно, щоб не підвести партнерів. Але не тут-то було - 15 днів до Нового Року (крайній термін поставки за контрактами), а близько 450 тис. т кукурудзи знаходиться на внутрішніх елеваторах. Валерій Томіленко - відмінний кризовий менеджер. Він зумів організувати відвантаження дев'яти кораблів з кукурудзою за 15 днів до закінчення строків поставки і витягнув ДПЗКУ з дефолту, а менеджерів ССЕС врятував від великих неприємностей. Я навіть не уявляю, як би відреагував уряд КНР на зрив поставки кукурудзи з України за виданою квотою зі сплатою пільгового мита в 1%. Саме з цією метою, щоб уникнути дефолту, було куплено три кораблі з кукурудзою «на воді». Іншого виходу просто не було. А тепер некомпетентні журналісти розповідають байки про нібито божевільні збитки пов'язані із закупівлею кукурудзи «на воді у компанії» «Нобл Ресорсиз Україна».

Latifundist.com: Що стало головною причиною звільнення Томіленко?

Борис Приходько: У народі кажуть: благими намірами вистелена дорога до пекла. Валерій витягнув корпорацію з дефолту і з усіх сил намагався налагодити прозорі і зрозумілі відносини з китайською корпорацією ССЕС. Можливо, це розчарування. Питання більше до нього, а не до мене. Я абсолютно впевнений, що глобально він все робив правильно і в інтересах України, і корпорації ДПЗКУ.

Latifundist.com: Серед іншого, керівництву ДПЗКУ ставлять в провину відмову від прив'язки до цін на китайській біржі «Далянь». Чому було прийняте таке рішення?

Борис Приходько: Було підписано додаткову угоду з китайською корпорацією ССЕС, яка чітко регламентує принципи ціноутворення та комісійної винагороди для ССЕС. Замість ілюзорної прив'язки до котирувань ф'ючерсів на біржі «Далянь» (до слова кажучи, Китай ніколи і ні в кого не купував кукурудзу за цінами Далянь) за новими умовами ціна продажу української кукурудзи не може бути нижче рівня цін на умовах поставки ФОБ порти Чорного моря на конкретний період поставки.

Тепер давайте міркувати. Ціну на українську кукурудзу формує не тільки попит з боку КНР, але і попит з боку традиційних імпортерів української кукурудзи - Європи, Єгипту, Кореї і т.д. Уявіть собі ситуацію: в США неврожай кукурудзи, а в Китаї все складається благополучно з балансами. Світова ціна на кукурудзу висока, ціна української кукурудзи висока (попит з боку Європи, Єгипту, Кореї нікуди не зник), а ми змушені продавати кукурудзу в КНР по котируваннях біржі «Далянь», які нижчі за котирування ф'ючерсів на СВОТ. До слова кажучи, така ситуація вже була в 2007/2008 МР. Це означало б, що ДПЗКУ змушена була б купувати дорогу українську кукурудзу на внутрішньому ринку і дешево продавати її в Китай.

Так, зараз ціна кукурудзяних ф'ючерсів на Чиказькій біржі значно нижче, ніж на біржі «Далянь». І цьому є пояснення. З одного боку Китай нарощує запаси кукурудзи (аналітики прогнозують, що на кінець 2015/2016 МР перехідні залишки кукурудзи в КНР будуть близько 160 млн т, що складає більше 90% до споживання). Ймовірно, Китай готується до кардинальних змін у структурі світових товарних потоків і формує запаси. З іншого боку надлишок кукурудзи в США та світі, що призвело до істотного падіння світових цін на кукурудзу. Адже все може помінятися в майбутньому.

Всі розмови навколо того, що дана угода завдала збитків країні - від лукавого. Люди, які це пишуть просто не компетентні, не розуміють суть проблеми, і просто брешуть. Їх цілі зрозумілі. Вони відстоюють інтереси тієї групи людей, яка, працюючи в ДПЗКУ в 2014 році, менш, ніж за 9 місяців змогла вкрасти більше $ 70 млн США, поставляючи зерно на офшорні компанії і не отримуючи валютну виручку. І це факт, а не вигадка. А адже в цей час в країні йшла війна, ще не зажили рани від подій на Майдані...

Latifundist.com: Скільки на сьогодні відправлено зерна до Китаю?

Борис Приходько: З початку календарного року ми відвантажили понад 500 тис. т. До кінця календарного року час ще є, але відвантажити 5 млн т буде нереально. Будемо орієнтуватися на загальний обсяг експорту в розмірі 3,7-4 млн т.

Latifundist.com: Які пріоритети визначаєте на новій посаді?

Борис Приходько: Основне наше завдання - стабілізація відносин з головним партнером - китайською корпорацією ССЕС. Заради чого, власне, і була створена ДПЗКУ. Другий пріоритет - оновлення персоналу корпорації з метою створення команди, здатної конкурувати на українському ринку. ДПЗКУ не має жодних привілеїв чи преференцій. Ми купуємо зерно на українському ринку в жорсткій конкуренції з іншими компаніями. Нам потрібно підвищити імідж компанії як надійного покупця на внутрішньому ринку, надійного постачальника - на зовнішніх ринках, створити організацію, яка здатна швидко реагувати на кон'юнктуру аграрного сировинного ринку. Ми плануємо більш інтенсивно проводити закупівлю на наших елеваторах, мінімізуючи кількісно-якісні ризики і витрати. Особливим рядком стоїть завдання щодо створення системи хеджування цінових і форексних ризиків.

Latifundist.com: Тут вам знадобиться досвід фахівця за ціновими ризиками?

Борис Приходько: Звичайно. Це питання не можна недооцінювати. Я вже говорив про те, що 23 вересня минулого року ДПЗКУ продала за один день 1 млн т кукурудзи. Для мене, як фахівця з управління ціновими ризиками, це означає, що компанія увійшла в дуже ризиковану і велику коротку позицію. Вона продала 1 млн т зерна, який необхідно купити в майбутньому. Уявіть, в США йде процес прибирання, дощі, прогнози по валовому урожаю в цій країні падають. Світові ціни відповідно зростають, зростають ціни і на українську кукурудзу. Це означає, що ДПЗКУ змушене було б купувати зерно за вищою ціною, ніж продала. Відповідно - збитки. Що почасти й сталося.

Ми прийняли рішення: до тих пір, поки не побудуємо ефективну систему закупівлі і продажів і не навчимося хеджувати цінові та форексні ризики, не входити в великі довгі або великі короткі позиції. Працюємо, як логістична компанія. Глобально бачу це так: ми купуємо зерно в країні, де воно коштує трохи дешевше, і продаємо в країну, де воно дорожче і має великий попит. Ідея в тому, щоб максимально піти від цінових ризиків, а надлишок українського зерна перемістити в Китай, використовуючи компанію ССЕС як основного торгового партнера з експорту української кукурудзи в Китай. Державна компанія ССЕС допомагає нам мінімізувати торговельні та фінансові ризики при поставках українського зерна на Китайський ринок. У цій ситуації ДПЗКУ готова заплатити ССЕС за цю роботу комісійну винагороду в розмірі 5 $ за т. ССЕС бере на себе зобов'язання з продажу кукурудзи на внутрішньому ринку Китаю. Піднебесна з погляду торгових ризиків - досить складна і суперечлива країна. Китайський ринок дуже сильно регулюється державою. І ми пам'ятаємо, як в минулому маркетинговому році Китай відмовився прийняти більше 1,3 млн т американської кукурудзи... Ми втрачаємо $ 5, але страхуємо ризики.

Latifundist.com: Ці $ 5 були спочатку закладені в контракті?

Борис Приходько: Так, просто їх по-різному трактували. Спочатку була ідея, що якщо ви ставите зерно в треті країни, повинні заплатити $ 5 ССЕС. Можливо, таким чином, нас хотіли демотивувати торговати з третіми країнами, щоб ми продавали зерно тільки ССЕС і тільки в Китай.

Але з іншого боку, якщо китайці не купують, ми все одно змушені торгувати зерном і робити оборот. Адже ДПЗКУ необхідно заробляти гроші, щоб виплачувати відсотки по кредиту ...

Latifundist.com: Нещодавно з'явилася інформація про те, що Україна почне поставляти в Китай продукти переробки. Про що йдеться?

Борис Приходько: Ми запропонували нашим партнерам український цукор і сухе молоко. Обговорюємо поставки сорго, ячменю та сої. На ці сировинні товари відсутні квоти і низька імпортне мито. Можливо, будемо поставляти борошно. Зараз ми на стадії переговорів з ССЕС і карантинними службами.

Latifundist.com: Маємо намір «чистити ряди» в середній і вищій ланках ДПЗКУ?

Борис Приходько: У мене особливе ставлення до людей, особливо зрілого віку, які працювали в корпорації в 2014 році. Багато хто з них свідомо допомагали керівництву організовувати фінансові схеми і красти. А в цей час йшов, напевно, найскладніший рік для історії України. Деякі просто тихо відсиджувалися, замість того, щоб голосувати своїм робочим місцем і піти з корпорації, не зв'язуючи свою репутацію з тими брудними справами, які проходили в ДПЗКУ. Я не довіряю і не поважаю більшість з них. При цьому вони навіть зараз продовжують сподіватися, що все повернеться на круги своя, і не бажають йти. У нас колосальна кількість людей, які пішли на лікарняний. Більше того, перебуваючи на лікарняному більше 3 місяців, деякі з них примудряються брати участь у конкурсі на посаду голови Правління ДПЗКУ, при цьому одним із документів для участі в конкурсі є довідка про стан здоров'я. Я впевнений, що правоохоронні органи дадуть і цьому факту належну оцінку.

На їх місце приходять нові люди, патріотично налаштовані, компетентні, готові працювати в стресових ситуаціях.

Latifundist.com: Наскільки плануєте скоротити штат компанії?

Борис Приходько: Мінімум на 20 - 30%.

Latifundist.com: Прем'єр-міністр заявив про намір уряду подати до парламенту пропозиції щодо виведення ДПЗКУ з числа заборонених до приватизації об'єктів. Як ви вважаєте, компанія повинна залишитися державної або перейти у приватні руки?

Борис Приходько: Очевидно, що приватна компанія завжди більш ефективна, ніж державна. Остання надмірно бюрократизована, сильно залежить від політичної кон'юнктури. ДПЗКУ не є стратегічною компанією, це не Аграрний фонд, і не Держрезерв, які мають специфічні цілі та завдання в інтересах продовольчої безпеки країни. ДПЗКУ - державна торгова компанія, головний актив якої - елеватори, контракт з ССЕС і люди.

Тому не бачу причин, за якими її не можна приватизувати. Нічого страшного не станеться. Інше питання, як це робити, коли і в якому стані повинна бути компанія на момент приватизації. Чим краще фінансові показники корпорації, чим цікавіше для інвесторів галузь, в якій працює компанія, тим вона дорожче коштує. Адже інвестори, вкладаючи гроші, купують не стільки компанію, скільки надії на майбутнє. Сьогодні немає сенсу про це говорити, товарні ринки на дні, в країні війна. Компанію потрібно стабілізувати, поліпшити фінансові показники, модернізувати складську інфраструктуру і коли настане гарна ринкова кон'юнктура - продати. Нічого страшного в цьому для країни не буде.

Latifundist.com: На якій стадії «розгрібання», як висловився пан Томіленко, «корупційних завалів», пов'язаних з освоєнням першій частині китайського кредиту?

Борис Приходько: Правоохоронними органами заведено 94 кримінальних виробництва. Дуже інтенсивно працюємо з арбітражем GAFTA. Сподіваємося, що за допомогою спільних зусиль з правоохоронними органами у нас вийде повернути серйозні суми. Тільки за зовнішньоекономічними контрактами заборгованість перед компанією становить бульше $ 130 млн.

Latifundist.com: На яких рівнях процвітала корупція?

Борис Приходько: На кожному етапі намагалися «заробляти». Зерно купувалося за завищеними цінами, відвантажували за завищеними ставками, продавалося через офшорні компанії без отримання валютної виручки.

Latifundist.com: В ДПЗКУ стартує форвардна програма із закупівлі зерна. На який обсяг закупівлі мають намір вийти за результатами року?

Борис Приходько: Не дивлячись на великі форексні ризики ми все таки прийняли рішення запустити форвардну програму. Ми плануємо вийти на обсяг 300-350 тис. т зернових. Цю програму ми почали з девізом: «від кількості до якості». У минулому сезоні було більше 30% дефолтів за зобов'язаннями на поставку за форвардними контрактами. Ми врахували негативний досвід. Основний принцип форвардної програми: персональна відповідальність менеджерів на місцях за результати виконання контрактів і закупівля зерна у сільгоспвиробників, які знаходяться в районі розташування наших елеваторів.

Latifundist.com: Дякую Вам за інтерв'ю, і успіхів Вам

Борис Приходько: Спасибі Вам, ми завжди відкриті для спілкування з незалежними і об'єктивними журналістами, і будемо раді подальшим зустрічам.

Latifundist