Нам вдалося щільно законопатити корупційні "діри" - в.о. голови правління ПАТ "ДПЗКУ"

19.04.2015
Нам вдалося щільно законопатити корупційні

Ексклюзивне інтерв'ю виконуючого обов'язки голови правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Валерія Томіленка інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".

Питання: Валерію Михайловиче, після вашого призначення на посаду оновився склад наглядової ради і правління. Які досягнення і промахи ви можете відзначити за час роботи своєї команди?

Відповідь: На посаді виконуючого обов'язки голови правління "Державної продовольчо-зернової корпорації України" я працюю з 16 грудня 2014 року. Трохи більше п'яти місяців. Особисто для себе сприйняв це призначення як велику відповідальність і унікальну можливість реалізувати проект національного масштабу. На моє глибоке переконання, корпорація повинна бути головним підприємством України з експорту зернових. У неї є необхідні потужності і відповідний потенціал - два портових елеватори в Одесі та Миколаєві, понад 40 внутрішніх елеваторів. Також у нас укладені довгострокові контракти на поставку зернових. У першу чергу, звичайно, це договір з Китаєм, де ми співпрацюємо з компанією ССЕС (Китайська національна корпорація машинної промисловості і генеральних підрядів).

Питання: Який фінансовий результат корпорації за підсумками минулого року?

Відповідь: Всі три останні фінансові роки для ДПЗКУ були збитковими. За нашими попередніми підрахунками, збитки складуть близько 2 млрд грн. Приблизно через місяць завершиться аудит корпорації міжнародною компанією BDO і буде визначена кінцева цифра. Зараз ми якраз зайняті тим, що проводимо кропітку і непросту роботу по виведенню компанії з негативних фінансових показників. Для цього необхідно стабілізувати роботу по першій частині кредиту, а саме за його експортної складової. Провести відповідно до договору всі наші поставки в Китай, направити в нормальне русло експорт зерна.

Питання: Звідки взялася цифра в 2 млрд грн, адже станом за 9 міс. 2014 збиток оцінювався в 840 млн грн?

Відповідь: Тут необхідне пояснення. Сума збитку - 2 млрд грн - складається з кількох частин. Одна частина пов'язана з комерційною діяльністю корпорації, друга - це втрати через девальвацію гривні, третя - так звані "погані борги", погана дебіторська заборгованість. Ситуація непроста і ми про неї чесно і відверто говоримо керівництву країни і нашим партнерам. Але ми не обмежуємося однією лише констатацією проблем, ми їх активно і всебічно вирішуємо. По "погании боргам" з нашої подачі правоохоронні органи порушили більше 60 кримінальних справ, подано позови в міжнародні арбітражні суди про відшкодування існуючих заборгованостей іноземних компаній перед ДПЗКУ.

Питання: Чи можете описати схеми, які застосовувалися для відмивання грошей компанії?

Відповідь: Розповім про один характерний епізод. У 2014 році з ДПЗКУ через чотири невідомі офшорні кампанії вирушав живий товар - пшениця, ячмінь, кукурудза. Товар купувався за гроші китайського контракту! Було здійснено завантаження кораблів, товар доставлений, покупці розрахувалися з офшорами, але жодного долара за відправлені кораблі на рахунки ДПЗКУ не надходило. Таким чином, було вкрадено ні багато, ні мало - $ 132 млн. І це не окремий випадок - таких кораблів було відправлено десятки.

Питання: А є факти незаконних операцій, за якими вже відкрито кримінальне провадження?

Відповідь: Наприклад, епізод зі страховою компанією "Гарант Престиж". На страхову кампанію вивели 162 млн грн практично одним платежем, "переплутавши" ставку страхування, і ми не отримали натомість ніяких послуг із страхування. Як ви розумієте, така помилка не випадкова.

Або факт попередньої оплати на 40 млн грн компанії, яка повинна була поставляти корпорації паливо для сушіння зерна на елеваторах. Один платіж на одну компанію, а потім виявляється, що ця компанія ніколи не торгувала паливом, більше того, у неї немає жодної заправки, нафтобази, і навіть автомобіля для перевезення дизпалива. Подібні факти можна перераховувати безкінечно.

Питання: Зараз всі ці схеми закриті?

Відповідь: Те, що нам вдалося щільно законопатити корупційні "дірки", через які потоком йшли бюджетні гроші, вважаю великим плюсом роботи нашої команди. Звичайно, це викликає величезну протидію. І якщо хтось вкрав сотні мільйонів, то пару з них він точно може витратити на інформаційну війну.

Окремі вкидання так званого "компромату", за допомогою якого намагаються дискредитувати нашу команду, - це показник ефективності нашої роботи. Значить, зачепили за живе корупційне нутро.

Питання: Наскільки ви самі готові відверто відповідати на незручні питання, пов'язані з роботою вашої корпорації, перед держорганами?

Відповідь: Ви знаєте, на сьогоднішній день ми маємо дуже велику кількість запитів від правоохоронних органів. Ми готові максимально оперативно реагувати на всі запити МВС, СБУ, прокуратури. Наша позиція - це відкритість перед правоохоронними органами, перед нашими акціонерами - Мінагрополітики (наш 100% акціонер), урядом України. Ми направили лист аграрному комітету Верховної Ради, в якому просимо запросити керівництво корпорації для доповіді про нашу роботу перед професійною аудиторією. Аграрний комітет дуже оперативно відреагував, за що ми їм вдячні. У таких діалогах ми готові брати участь. З іншого боку, хотіли б, щоб журналісти з розумінням ставилися до того, що ДПЗКУ все-таки є комерційною організацією. Ми не можемо надавати пресі всі свої контракти, ціни, комерційні проекти, тому що ми працюємо в умовах жорсткої бізнес-конкуренції. Я теж був би радий знати, приміром, плани "Карго", "Нобл", "Кернела" і т.д.

Питання: Розкажіть більш детально про умови, на яких Україна залучила у Китаю грошову частину кредиту на $ 1,5 млрд?

Відповідь: Контракт розрахований на 15 років, він передбачає щорічну відправку з України за календарний рік від трьох до п'яти мільйонів тонн зерна. Під цей контракт китайським Ексімбанком був виділений кредит, частину якого, а саме $ 1,5 млрд, ми отримали і ця частина кредиту використовується для всіх наших потреб, пов'язаних з торгівлею зерном. Важливою особливістю контракту є те, що Україна в особі ДПЗКУ може здійснювати поставки не тільки в Китай, але також експортувати зерно в інші країни. Тут використовується правило, яке називається правилом першої пропозиції. Тобто ми повинні обов'язково той товар, який у нас є, пропонувати в першу чергу китайському партнеру, вони можуть його купити, можуть відмовитися, ми можемо продати його самостійно, продати його разом. Але одне з ключових правил - ми повинні його запропонувати в першу чергу Китаю в особі корпорації ССЕС.

Питання: Коли може бути залучена друга товарна частину кредиту на $ 1,5 млрд?

Відповідь: Друга частина кредиту, виділена Ексімбанком Китаю - це товарний кредит, який на сьогоднішній день не використовувався. Цей кредит передбачає імпорт товарів і послуг з Китаю. Незважаючи на дуже потужний інфраструктурний потенціал української корпорації, а саме портові та внутрішні елеватори. На жаль, фактично всі вони застаріли і вимагають переобладнання. Залучені нові технології та сучасне обладнання дозволить поліпшити технічний стан елеваторів, підвищити в рази їх пропускні можливості. Все це в свою чергу дасть можливість більш якісно виконувати китайський контракт.

Крім обладнання для елеваторів, можна також імпортувати виробництва "під ключ" разом з технологіями: це хімічні заводи, виробництво добрив. Питання залучення товарної частини кредиту буде вирішено, коли ми розгребемо "корупційні завали", пов'язані з освоєнням першої частини кредиту. Про ці проблеми я вже розповідав. Китайська сторона хоче переконатися в тому що, контракт виконується якісно і прозоро. У цьому і полягає моя головна мета і завдання як залученого кризового менеджера.

Питання: Ви прийшли за 14 днів до початку Нового року. У листопаді 2014 був візит глави ССЕС з претензіями: де зерно? Як вам вдалося фактично відвантажити за такий короткий термін 0,5 млн тонн?

Відповідь: У нас в корпорації на той момент було закуплено зерно, але воно знаходилося на внутрішніх елеваторах, звідки його треба було завантажити на зерновози, перевезти в порти, і там перевантажити на кораблі - і все це в поганих погодних умовах і в дуже короткі терміни. Це стало серйозним викликом для мене і моєї команди. Був гострий дефіцит вагонів-зерновозів, великі черги, погана погода. При цьому на ринку були інші гравці, наші конкуренти. Вони також мали на цей час свої експортні програми, перевезення, завантаження і т. Д. Але, незважаючи ні на що, ми впоралися з поставленим завданням, невирішення якої могло привести до дуже серйозних наслідків і навіть розриву контракту. Для Китаю продовольча безпека - це не просто важлива тема, це життєво важлива тема і вони з дуже великою увагою ставляться до неї.

Питання: Але відвантажити за такий термін 11 кораблів нереально? Як вам це вдалося?

Відповідь: Ви правильно говорите, що всього повинно було бути 11 кораблів по 50 тис. тонн кожен. Коли ми провели всі необхідні розрахунки, стало зрозуміло, що виконати цю експортну програму в термін тільки своїм зерном неможливо. І тому було прийнято ряд рішень. Перше - перевезти максимальну кількість власного зерна ДПЗКУ, якого вистачало на сім кораблів. Ми зуміли вчасно доставити це зерно в порт для навантаження. Істотну підтримку нам надало керівництво Мінагропроду і Мінінфраструктури. Велика їм подяка. Один корабель, який не міг бути нами поставлено, ми офіційно домовилися з китайськими партнерами перенести на весну 2015 року. І це також було дуже важливо. Відповідно, ми бачили "дірку" в три кораблі. Ці три кораблі ми купили з ринку. Це те, що сьогодні опоненти ставлять мені в провину. Але це нормальна ринкова практика.

Питання: Як була здійснена покупка цих трьох, що залишилися кораблів?

Відповідь: Ми почали шукати на ринку, у кого зараз в порту є корабель, тому що він нам потрібен не на завтра, не на післязавтра, а на сьогодні. Звичайно, в такому випадку, коли хтось горить з поставками, існує можливість для людей, які мають товар, добре заробити. Це нормальна трейдерська практика. І коли ми зважили всі "за" і "проти", які можуть бути у разі невиконання експортних контрактів з Китаєм, то сказали "окей", ми будемо платити ту ціну, яку просить продавець. Ми купили ці три кораблі з ринку, так як вони дійсно були нам необхідні. І ми пишаємося, що вклалися в ті терміни, які були відведені китайським договором, а саме до 31 грудня 2014 року. Це була дуже цікава робота з китайськими партнерами, в процесі якої ми змогли познайомитися один з одним. Така складна задача, особливо коли вона завершується успішно, дає хорошу основу і можливість співпрацювати далі.

Питання: Опоненти звинувачують ДПЗКУ в тому, що зерно було куплене за завищеними цінами.

Відповідь: Ці звинувачення звучать з боку людей, які ніколи не працювали в умовах, цивілізованого ринку і не чули про існування таких важливих понять, як ділова репутація. У звичному для них кримінальному і напівкримінальному середовищі використовуються зовсім інші поняття й цінності.

Одна з компаній, про яку часто згадують у зв'язку із закупівлею ДПЗКУ зерна для виконання китайського контракту, - це Nouble Group. Так от, акції цієї кампанії котируються на міжнародних біржах і для неї в принципі не можлива участь в незаконних або сумнівних угодах. Поставити під сумнів свою ділову репутацію автоматично означає падіння вартості акцій і серйозний удар по капіталізації компанії. Прибуток від продажу за завищеними цінами одного або навіть трьох кораблів цього не окупить і цього не варто. Наскільки я знаю, Nouble Group обговорює підготовку серйозного листа уряду України щодо ситуації, пов'язаної з виконанням контракту між Nouble Group і ДПЗКУ. Закупівлі зроблені, товар отримано в повному обсязі, контракти прибуткові. У ситуації, яка складається необхідно або пред'явити викривальні факти або підтвердити ділову репутацію.

Питання: Чи є борги у компанії перед постачальниками зерна?

Відповідь: У нас немає боргів перед постачальниками зерна. Навпаки, є борги перед нами - зерном і грошима. У нас вони особливо великі за форвардом. Зараз ми працюємо активно з цими боржниками, подаємо на них позови в суди. Борги по форвардам перед нами - це цифра понад 250 млн. грн. Причому є борги по форвардам ще за 2013 рік - понад 100 млн грн за курсом 8 грн за долар.

Питання: Саме тому ДПЗКУ не проводить в цьому році форвардну кампанію?

Відповідь: Ви знаєте, моєю першою реакцією, як керівника, коли я побачив суми боргів по форвардних операціях за попередні роки, було бажання їх не проводити. Але є державний інтерес. Тому ми шукаємо, і вже практично вийшли на механізм, який дає нам можливість найближчим часом розпочати роботу по форвардам.

Гроші у ДПЗКУ є. Ми переглянули процедуру з вибору контрагентів, встановили критерії та розмір під дану програму і мають намір підтримати українського сільгоспвиробника. Але, тут я хочу зробити серйозний акцент. Ми не використовуємо ні копійки бюджетних коштів. Наші гроші - комерційні та китайські. ДПЗКУ не має жодних преференцій від держави і не використовує бюджетних коштів у своїй господарській діяльності, а тільки гроші китайського кредиту і тому ми повинні розпоряджатися ними розумно з урахуванням усіх існуючих ризиків.

Питання: Які культури ми можемо поставляти в рамках домовленостей з Китаєм?

Відповідь: ДПЗКУ не обмежена якимись певними культурами за контрактом. Корпорація може торгувати будь-якими культурами: пшеницею, кукурудзою, ячменем, соєю, ріпаком. На даний момент найбільш цікава культура для Китаю - це кукурудза. Вони ще питають нас про соняшникову олію. Також у китайської сторони прокидається інтерес до ячменю, і можливо в наступному сезоні ми активно попрацюємо з китайським ринком, у тому числі і по цій культурі. А пшеницю та ріпак ми можемо за погодженням з китайською стороною і певними процедурами, які передбачені контрактом, продавати на третьому ринки, тому що Китай не зацікавлений в покупці української пшениці. Вони закуповують, як правило, пшеницю твердих сортів, яку ми практично не виробляємо.

Питання: Чи все вас влаштовує в чинному договорі з Китаєм на експорт зерна?

Відповідь: Немає ідеальних договорів, але всі укладені угоди повинні виконуватися в повному обсязі і в строк. Ділова репутація України - це актив нітрохи не менший, ніж наші золотовалютні резерви. Що стосується діючого контракту з Китаєм, на мою думку, необхідно піднімати і обговорювати питання зміни механізму ціноутворення в бік її збільшення. Кон'юнктура ринку постійно змінюється і ми повинні знаходити прозорі і ринкові аргументи для китайської сторони, щоб відстоювати інтереси нашої держави, але в той же час виконувати вже взяті на себе зобов'язання. Процес складний, але не безперспективний і ми вже діємо в цьому напрямку і маємо позитивні напрацювання.

ІА "Інтерфакс-Україна"