Олексій Павленко: У Росії є нафта і газ, а у нас - земля і кукурудза

3.03.2015
Олексій Павленко: У Росії є нафта і газ, а у нас - земля і кукурудза

Опиняючись в державних установах, немов переносишся у Радянський Союз. Таке відчуття не покидає не лише у якійсь районній установі, де можна згаяти півдня, чекаючи на черговий "цінний" папірець. Те саме можна відчути, опинившись у будівлі будь-якого центрального органа влади. Єдина відмінність - розмах. Міністерство аграрної політики та продовольства - не виняток.

Часом здавалося, що у коридорах цього відомства от-от зустрінеться парторг, який покличе грати в шахи.

Досі тут все виглядало органічно: старі меблі найкращих радянських зразків, вазони під довжелезними дзеркалами, килимові доріжки та картини з колоссям.

Так само природно вписувалися у цей ансамбль портрети героїв-аграріїв, серед яких можна було зустріти і знайомі обличчя власників агрохолдингів.

Утім, архаїчну ідилію порушили. Зараз на стінах замість портретів десятків старих дядьків, науковців і поодиноких знайомих облич на кшталт Олексія Вадатурського або Юрія Косюка, висять яскраві картинки, які швидше можна зустріти в якомусь "еко-кафе", а не в міністерстві.

Автор цих новацій - новий господар аграрного міністерства.

Олексій Павленко - випускник економічного факультету Києво-Могилянської академії, закінчив у 2002 році MBA у Школі бізнесу Університету Nyenrode у Нідерландах. Встиг покерувати мережею магазинів "Фокстрот" та одним з найпотужніших агрохолдингів - "Райз".

Він один з небагатьох міністрів, який відмовився надати декларацію про доходи.

Зустріч з ним відбулася за годину до заходів з відзначення роковин загибелі на Євромайдані Небесної сотні, які відбувалися поряд - на Майдані Незалежності. Тож в прийомній міністра, крім його заступників, можна було зустріти і співробітників УДО, які перевіряли будівлю.

З перших днів перебування в міністерському кріслі Павленко мимоволі став одним з головних ньюзмейкерів у скандалі навколо можливої приватизації "Укрспирту". Про викриті зловживання і махінації у цьому ДП, а також у ДПЗКУ та Аграрному фонді він розповідає як про речі тимчасові.

Міністр запевняє, що роботу цих проблемних підприємств можна побудувати так, що вони будуть проглядатися, як на долоні.

Торкаючись теми державного корпоративного управління, Павленко часто використовує такі слова як "прозорість", "публічність" та "фінансова діагностика". Ще більше він полюбляє економічні терміни англійською.

За три місяці Павленко також встиг "засвітитися" новим ремонтом міністерського кабінету, про який з особливим задоволенням у Facebook розповів його попередник Ігор Швайка. Сам міністр каже, що зміни були суто "косметичні" і здійснювалися за власний кошт.

Під час ремонту зникла давня ознака цього кабінету - велике полотно, яке один з колишніх міністрів - Віктор Слаута - подарував чинному тоді міністру Сергію Рижуку. Картина переїхала в приймальню. На її місці тепер настінна дошка, якою міністр, за його словами, активно користується на нарадах.

"БІЛЬШІСТЬ ПОРУШЕНЬ ПРИПАДАЄ НА 2014 РІК"

- У вас тепер нова система перепусток, яку вже встигли охрестити "кліткою". Дехто каже, що такі речі не сприяють відкритості міністерства.

- Вона з'явилася ще при Швайці. Після подій на Майдані було багато спроб взяти цю будівлю штурмом. Вона ж найбільш незахищена. Ми думали прибрати "клітку". Можливо, приберемо її з часом.

- Преса часто пише про зловживання у ДП "Укрспирт", Державній продовольчій зерновій корпорації (ДПЗКУ) та Аграрному фонді. Чи багато з них сталося у 2014 році, коли Януковича уже не було в країні?

- Більшість цих порушень припадає на 2014 рік. Про це уже багато говорилося і на прикладі ДПЗКУ, і "Укрспирту". Я не бажаю встрявати у ці війни. Хочу фокусуватися на інших справах. Необхідно показувати усі такі зловживання і порушення, незважаючи на те, який це період або які там прізвища фігурують. Ми хочемо, щоб суспільство розуміло, які тут є справи. Питання не лише в тому, щоб показати це. Передусім, ми хочемо ці гроші повернути. Ми зараз подали у Генпрокуратуру дані щодо ДПЗКУ про втрачені 120 млн дол.

- Йдеться не про збитки, а про вкрадені кошти? (Раніше повідомлялося, що через фінансові зловживання ДПЗКУ отримало 200 млн дол збитків. - ЕП).

- Те, що напряму вивели. У нас є дані, коли і які компанії куди виводили. Я бачив цю інформацію і був вражений. Це лише результати попередніх перевірок. Ми починаємо аудит ДПЗКУ, яким займеться міжнародна аудиторська компанія "BDO-Україна". Вона покаже реальну картину і реальні збитки. Ці 120 мільйонів переважно виводилися через трейдинг - відвантажували товар і не повертали назад виручку. Там є компанії на BVI (Британські Віргінські острови) і Ltd. Мова йде про компанії, які виводили кошти протягом останніх дев'яти місяців. Ми дамо більше інформації з цього приводу. Що ми хочемо? Щоб нам допомогли ці гроші повернути і покарати людей, які це робили. Ми вдячні генпрокурору і прокуратурі за їх активну позицію і бажання розібратися. Сподіваюся, спільними зусиллями нам це питання вдасться вирішити. Тиск і "чорнуха", які з'явилися в ЗМІ щодо ДПЗКУ, скоріше за все, будуть і надалі.

- Що дали попередні перевірки в Аграрному фонді?

- Ми дуже раді, що попрощалися із старим керівництвом цієї установи. (З посади було звільнено голову правління ПАТ "Аграрний фонд" Олександра Кірюка. - ЕП.)
Деякі цифри вражають. 2 млрд грн АФ опинилися на рахунках проблемного Брокбізнесбанку. Це серйозне питання. Ми хочемо з'ясувати, як ці гроші опинилися там. Окреме питання - кошти, які "зависли" в інших банках. Велика сума застрягла у маловідомому "Радикал банку". Мова йде про сотні мільйонів. У ДПЗКУ в цьому банку "зависло" близько 60 млн грн, а в АФ сума значно більша. Я дав доручення з'ясувати, яким чином гроші там опинилися, і скільки їх там є. Рік тому курс був 8 грн за дол, а зараз - вже 30. Ці гроші чомусь не працюють на селян, а лежать на довгострокових депозитах. Це питання обговорювалося на засіданні Нацбанку з представниками ключових фінансових установ. Нам не вистачає для посівної 10-11 млрд грн, і в той же час півмільярда гривень чомусь "зависають" в незрозумілих банках. Я буду порушувати це питання публічно. Зараз чекаю відповідної записки від Аграрного фонду. Якщо виникнуть проблеми, будемо подавати заяви у правоохоронні органи. Ці гроші повинні працювати на аграрний бізнес.

- Недавно прем'єр доручав перевірити склади Держрезерву та Аграрного фонду. Чи на місці усі задекларовані товари АФ?

- Перевірка триває. Створена комісія, яка перевіряє елеватори. Тут більше проблем із "сторонніми" елеваторами, які зберігають зерно АФ. Крім того, майже 100 тис тонн зерна із 700 тис тонн залишилося в Донецьку і Луганську на захоплених елеваторах. Це невеликі втрати, у нас врожай - 63,8 млн тонн.

- Ви казали, що взагалі не хочете коментувати ці теми щодо попередників, але я не можу не згадати заяви екс-голови "Укрспирту" Михайла Лабутіна та екс-міністра Ігоря Швайки щодо збереження інтересів на підприємствах ДП представників ДФС та депутатів від "Народного фронту".

- Я не хочу опускатися до їх суперечок у пресі і звинувачень. Не хочу коментувати чиїсь розмови. В. о. "Укрспирту" Роман Іванюк уже все пояснив. Є конкурсна основа, і є конкурсна комісія. Якщо є питання щодо керівників, усі знають, що у нас є конкурсна комісія, сформована найкращими компаніями світу з HR. Усі кандидатури проходять відбір, в тому числі репутаційну перевірку. Мої вимоги до керівництва "Укрспирту: все, що там відбувається, повинно бути прозорим і зрозумілим. Ми хочемо цього досягти через фінансову діагностику. Крім того, у нас в Єврокомісії працюють вісім груп. Одна з них буде займатися corporate governments. Мова йде про корпоративне управління державним підприємством. Зробити систему прозорою нам допоможуть європейські фахівці. Треба фокусуватися на системних речах. Наприклад, зараз ведуться переговори щодо поновлення експорту. Долар рік тому коштував 8 грн, а зараз - 30, тож наша продукція стає цікавою, в тому числі технічний спирт та алкоголь. Тому зараз такі країни як Туреччина або Туркменістан зацікавлені у нашій продукції. Також ми працюємо над відновленням роботи не восьми, а двадцяти заводів. Відновлення експорту та запуск заводів може дати робочі місця. За розрахунком, річний ефект прибутковості становитиме майже півмільярда гривень. У нас є цікавий напрямок. Якщо в Росії є "Газпром" - це нафта і газ, то в нас є земля і кукурудза - це та сама енергія. Бразилія заправляє третину машин кукурудзою. Це дуже великі перспективи. Ми ведемо переговори із Саудівською Аравією, представниками Ірану, іншими країнами.

- Зміна менеджменту вирішить проблеми цих підприємств?

- У нас тривають публічні конкурси на перші посади. До складу конкурсних комісій увійшли аудиторська компанія із світовим ім'ям Deloitte, провідні рекрутингові та консалтингові компанії Talent Advisors, Pedersen & Partners, HRM та Jansen Capital Management. У нас є конкурси і щодо ДПЗКУ. Директора буде затверджувати Номінаційний комітет. Спочатку збирається інформація на рівні міністерства. Конкурсна комісія отримає повний перелік резюме, і я навіть не знаю, хто там подається. Потім вони надають ТОП-10 найкращих, на їх думку, кандидатів. Після цього з ними проходять додаткові співбесіди. Потім з цієї "десятки" ми обираємо мінімум дві кандидатури, які подаємо на Номінаційний комітет. До Номінаційного комітету входять чотири міністри: Мінагропроду, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури та Міненерговугілля. Крім того, сюди також входять п'ять відомих іноземців. За такою схемою планується обрати керівників 60 державних підприємств. В агросекторі це "Укрспирт" і ДПЗКУ, щодо яких ми започаткували такий конкурс.

- Як обирали нинішніх в. о., скажімо, для "Укрспирту"?

- Їх ми набирали за більш спрощеною процедурою. Це повноваження міністра. Тут нам допомагали Peterson Partners і VI Partners.

- Раніше ви розповідали, що багато нерухомості та об'єктів було виведено з міністерства. За якими схемами це відбувалося і коли?

- Одна із схем - виведення через компанію ДП "Спецагро". Деяка нерухомість виводилася так: спочатку укладалися договори оренди, а потім через поліпшення приміщень та отримання дозволу з Фонду держмайна отримували її за копійки.

- Навіть у цій будівлі, де ми зараз знаходимося, Хрещатик, 24, є спірні 500 кв м, які були виведені за Миколи Присяжнюка. Мова йде про приміщення на першому поверсі, які надавалися в оренду як комерційні площі?

- Я не знаю, як виводилися ці 500 "квадратів". Там є цілий перелік таких об'єктів. Ми знаємо, що одне з приміщень буквально недавно зняли з такої "схеми" - на вулиці Бориса Грінченка, 1. Передавання приміщення було підписане попереднім міністром за тією ж схемою. Зараз це питання призупинене. Є великий перелік об'єктів, які тим чи іншим чином повиводили через Мінагропрод. Інша нерухомість виводилася через ліквідацію певних установ.
Ми запросили юристів, які працюють на волонтерських засадах і допомагають розібратися з цією ситуацією. Над цим працює окрема робоча група, щоб зрозуміти, яким чином можна повернути майно.

У НАС ЗАРАЗ 451 КОМПАНІЯ, З ЯКИХ ПРАЦЮЄ 96"

- На яких державних підприємствах планується проводити аудит або фінансову діагностику? Що передбачає останнє?

- Сьогодні у нас була велика зустріч, на яку ми запросили 30 найбільших ДП, підпорядкованих міністерству. У нас починається безкоштовний проект pro bono з міжнародними компаніями EY (Ernst & Young. - ЕП), Deloitte, KPMG, Pricewaterhouse Coopers, BDO, Baker Tilly та Avellum. Кожен аудитор безкоштовно взяв компанію і робить глибоку фінансову діагностику її діяльності. Щоб робити аудит, потрібно мати фінансову інформацію і розуміти, що робити. Якщо компанія нічого не робила, і є втрачена інформація, то треба робити Duedil. Якщо більш широкий аудит - Full scope audit - фокусується на всьому, то Duedil передбачає чіткий фокус на окремих питаннях ризиків. Це більш глибокий аналіз за деякими компонентами, який дозволить нам рухатися до повноцінного аудиту. Візьмемо, наприклад, "Укрспирт". Як відомо, частину фінансової інформації компанії було втрачено, тому тут потрібно фокусуватися на окремих ризиках. Щодо "Укрспирту" запускаємо проект, де всі компанії готові провести безкоштовний Duedil. Кожна компанія взяла по блоку. Міжнародні компанії взяли повністю financial statement (фінансовий баланс. - ЕП) компанії. Частина буде робити fraud analysis (перевірка фінансових порушень), інші - account receivables (дебіторська заборгованість), треті - purchases cycle (цикл закупівель) або P&L analysis (прибутки і збитки). Компанії будуть працювати над окремими блоками і робитимуть це безкоштовно. Вони також можуть сказати, що компанія не готова до фінансової діагностики.  Таке теж може бути. За кордоном деякі компанії готуються до аудиту не один рік. Щодо ДПЗКУ ми з BDO вже запустили повноцінний аудит - full scope audit. Ми не збираємося займатися "показухою". Наша мета - зрозуміти реальний стан речей. У зерновій держкорпорації є китайський контракт. Тут важливо зробити аудит, щоб показати китайським партнерам, яка була робота, і який був результат. BDO скаже, які були контракти - прибуткові чи неприбуткові, прозоро це чи ні.

- Усі названі вами компанії працюватимуть безкоштовно?

- Зараз всі HR-компанії працюють безкоштовно. Я проходив Майдан і бачив, що таке волонтерський рух. Я брав участь у багатьох "фандрейзингових" заходах "Армії SOS" та інших ініціативах. Я знаю, як працюють і створюють такі рухи. Я дуже вдячний компаніям, які готові працювати на таких умовах.

- Чи проводилися аудити згаданих компаній до вашого приходу?

- В "Укрспирті" жодного разу не було аудиту. В ДПЗКУ був. Китайська сторона давала гроші 2014 року, здійснювався базовий аудит, але він не був глибоким. До того ж, ніколи не робився глибокий фінансовий аналіз державних компаній.
У нас формально зараз 451 компанія, з яких об'єктивно працює 96 компаній. З них прибутковими є близько 20 компаній. У нас великий перелік компаній, які знаходяться у стадії ліквідації та реорганізації.
Міжнародний аудит - дорога штука. Він робиться, перш за все, для великих підприємств, які мають можливість це робити. Мета - показати прозорість залучення фінансування, щоб закордонним інвесторам було комфортно.
Наприклад, ДПЗКУ має китайський контракт, але китайська сторона не вірить місцевим компаніям-аудиторам. Вони вірять компаніям "великої сімки". Якщо сказати, що збиток 7 млн або 300 млн - це нічого не сказати. Тому необхідне підтвердження від BDO - прозора інформація про те, які контракти виконані. Вони ж не читають нашу "жовту пресу", вони вірять тільки одному, і правильно роблять.
Якщо ж інформація некоректна, то на компанію можна подати в суд, і збитки, які отримують інвестори, можна відсудити. От ви писали про "Мрію". Вона пройшла такі аудити. Який ризик для такої компанії? На неї можна подати в суд у Лондоні. Пам'ятаєте американську компанію Enron і скандал навколо неї? Це була афера, великий bubble. У результаті розслідування з'ясувалося, що вона підробляла фінансову звітність і ошукала тисячі співробітників, клієнтів та інвесторів. Аудиторська компанія, яка підписала financial statement - Arthur Andersen - збанкрутувала після цих подій. Її змусили платити великі штрафні санкції.

- Як буде перевірятися діяльність Аграрного фонду?

- Ми будемо аналізувати його фінансовий стан. За можливості ми хотіли б зробити full scope audit. "Укрспирт", ДПЗКУ та АФ - три великі компанії, які вимагають цього. Щодо інших невеликих компаній я не бачу сенсу робити такий аналіз.

- Ви кажете, що серед аграрних державних підприємств є лише 20 прибуткових, а загалом працює лише 96. Що плануєте робити з іншими?

- Щоб це зрозуміти, ми хочемо заручитися підтримкою не тільки наших експертів, а й закордонних. Ми будемо подавати законопроект, який дозволяє спільну діяльність в рамках "держава-приватний бізнес" мінімум на сім років. Чому такий термін? Якщо раптом змінюється міністр, змінюється політика, інвестори можуть далі працювати з державою, платити прозоро оренду, працювати з державною землею. Якщо дивитися на нормальний план сівозмін, щоб ефективно використовувати землю, то п'ять-сім років - оптимальний варіант. Ми ініціюємо довготермінову спільну діяльність, щоб потім інвесторам на конкурсній основі запропонувати ті невеликі об'єми землі, які є в Мінагропроду у державних підприємств. Якщо, скажімо, селищні громади або селищні фермери захочуть там працювати, то їм також будуть потрібні довготермінові контракти. Ми були на великій конференції в Німеччині. Там також були присутні представники Молдови і Грузії. Зала була переповнена, але 90% питань - саме про Україну. Основним питанням, яке викликало інтерес, була семирічна оренда.

"З КИТАЄМ У НАС СУПЕРЕЧКА"

- ДПЗКУ і далі буде основним контрагентом китайської корпорації?

- Так. Часто питають, чи не плануємо ми її приватизувати. Поки таких планів нема. Це стратегічне підприємство, яке має потужності з перевалки на 3 млн тонн. Якщо ми кажемо про експорт зерна на рівні 32-37 млн тонн, то це майже 10%.
До того ж, частина другого траншу китайського кредиту може бути використана для модернізації елеваторів.

- Куди поділися кошти від першого траншу?

- Перший транш становив 1,5 млрд дол. З них мільярд пройшов транзитом через Укрексімбанк і відразу пішов на потреби держави. Їх поміняли на ОВДП. Зараз він як депозит висить в Укрексімбанку. В обороті ДПЗКУ тільки півмільярда.
Незважаючи на збитки, які отримала компанія за попередніми операціями, в держкорпорації все одно є позитивна ліквідність. Це дозволяє купувати зерно і відправляти кораблі. Головне - нам вдалося виконати важкий контракт з Китаєм.
Уявіть: у грудні контракт був виконаний на 30%. Менеджмент ДПЗКУ плідно працював с китайською стороною - шукали різні варіанти, щоб виконати контракт. Це було також принципово, тому що у КНР є квоти, які потрібно було виконати.

- Який обсяг зерна ДПЗКУ повинна була поставити у 2014 році?

- Останній контракт був на 1,2 млн тонн. Це квотний контракт. За короткий проміжок часу нам вдалося вивезти десь 11 кораблів. Китайська сторона вже заявила, що готова удвічі збільшувати імпорт українського збіжжя.

- Раніше ви казали, що Китай готовий дати другий транш - 1,5 млрд дол. Їх не лякає, що в Україні війна?

- Вони все розуміють. У нас будуть дуже нелегкі перемовини. Ми готуємо делегацію на березень, хочемо змінити частину умов. Зараз не можу сказати, про які умови йдеться. При успішному виконанні першої частини контракту є можливість для отримання другого траншу за контрактом. Другий транш - це 1,5 млрд дол, які можна використати на обігові кошти, збільшення обсягу постачань або завезення засобів захисту рослин чи добрив. Є варіант з модернізацією елеваторів, але Китай захоче, щоб ми купували їх обладнання. Тут є питання, наскільки воно придатне для наших елеваторів.

- Ідея імпорту засобів захисту рослин не подобається імпортерам оригінальних препаратів. (Є оригінальні препарати і генерики - аналоги. Останні виробляються переважно в Китаї. - ЕП.)

- Зрозуміло, але зараз не йдеться про розкриття траншу. Вони хочуть поставити умову про збільшення обсягів постачання зерна. Якщо ми виконаємо цю частину, то зможемо розраховувати на другий транш. Зараз створена міжвідомча робоча група. Її керівником буде голова Мінрегіонбуду Геннадій Зубко. Ми готуємо великий пакет пропозицій для китайської сторони. Щодо Мінагропроду, то тут пропозицій на 8 млрд дол інвестицій. Окремі пропозиції будуть щодо інфраструктури. У Мінергіонбуді свої проекти. За попередніми розрахунками, ми можемо вийти на 20 млрд дол. Це та цифра, яка може бути запропонована китайській стороні щодо інвестицій. Контракт щодо другого траншу може стати частиною цих великих перемовин.

- У китайців є претензії щодо першого контракту?

- У нас є суперечка. Наскільки я знаю, вона стосується п'яти доларів - тієї комісії, яку китайська сторона хоче мати за виконання зовнішніх контрактів. Мова йде про будь-який зовнішній контракт поставки зерна, не пов'язаний з Китаєм /.../.

Економічна правда