Для кожного з новоприйнятих підприємств у ДПЗКУ формується індивідуальна стратегія розвитку

11.02.2014
Для кожного з новоприйнятих підприємств у ДПЗКУ формується  індивідуальна стратегія розвитку

Протягом поточного року завершиться перехід до ПАТ «ДПЗКУ» 16 колишніх дочірніх підприємств ДАК «Хліб України». Перші 8 підприємств наприкінці січня 2014 року уже увійшли до складу держкорпорації, отримавши статус філій. Решта – перебуває в процесі передачі. Загальну характеристику новоприйнятих підприємств, а також оцінку наслідків їх входження до складу ДПЗКУ дав у своєму коментарі директор виробничо-технічного департаменту  корпорації Олександр Гапон.

«Приєднання до корпорації нових елеваторів безперечно матиме позитивні наслідки. Насамперед, вдасться уникнути остаточного занепаду розрізнених державних елеваторних активів. Колишні «дочки» «Хліб України» зможуть розвиватись за рахунок інтеграції в господарську систему ДПЗКУ, залученню інвестицій та капіталовкладень. З іншого боку, виграє і корпорація, оскільки збільшить свої виробничо-заготівельні потужності та розширить географію діяльності»,  - відзначив Олександр Гапон.   

«Коли ми приймали цілісно-майнові комплекси, то детально проаналізували стан цих елеваторів. Тож можемо констатувати, що серед прийнятих є підприємства, які можуть функціонувати без суттєвих капіталовкладень, одне перебуває у відмінному  технічному стані, стан ще чотирьох елеваторів нашими фахівцями визначено, як добрий. Два підприємства перейшли до структури ДПЗКУ у задовільному і лише одне - у  незадовільному стані.  Тож, для деяких новостворених філій потрібні значні інвестиції аби вони почали працювати на повну потужність», - розповів директор виробничо-технічного департаменту.

За словами Олександра Гапона з приєднаних підприємств чи не в найкращому стані  перебуває Західно-Кримський елеватор (зернова місткість - 50 тис. тонн). У доброму технічному стані  перебувають Брилівськй елеватор (Херсонська область, зернова місткість - 39,9 тис. тонн), Черняхівський елеватор (Житомирська область, зернова місткість - 24 тис. тонн), Володимиро-Волинський КХП (Волинська область, може зберігати 28,2 тис. тонн зерна) .

«Криворізьке хлібоприймальне підприємство» (зернова місткість 38,2 тис. тонн) стане першим підприємством корпорації на території Дніпропетровській області.  «Те, що  корпорація буде  присутня у цьому регіоні є добрим знаком як для нас, так і для сільгоспвиробників. Дніпропетровщина  –  це потужна житниця України, тому цей елеватор матиме хороші перспективи для завантаження», - переконаний О. Гапон.  Зручне розташування та близькість до залізниці, на його думку  допоможе розвивати і елеватор «Золотий колос» (місткість – 7 тис. тонн), який як окрема ділянка приєднаний до Харківського КХП №2.

У доброму стані збережено розташований в Івано-Франківській області Галицький елеватор, чия зернова місткість складає 9,3 тис. тонн, і для якого теж запланована модернізація.

Трохи інша картина на підприємстві «Хлібна база 89» (зернова місткість – 82,5 тис. тонн), що розташоване в Закарпатський області і знаходиться в 70-ти кілометрах від кордону з Румунією та в 50-ти кілометрах від кордону зі Словаччиною, має шість залізничних колій українського стандарту та сім вузьких колій стандарту Європи. Як повідомив директор виробничо-технічного департаменту ДПЗКУ, під’їзні колії елеватора перебувають у відмінному стані, що підтверджує його експортні перспективи.   

Олександр Гапон також повідомив, що задля оптимізації роботи, філію «Одеський зерновий термінал» реорганізовано в три окремі підприємства за напрямками технологічних процесів. Відтепер, крім портового Одеського зернового терміналу, функціонуватиме «Кремидівське хлібоприймальне підприємство» (робоча зернова місткість – 30 тис. тонн), яке займатиметься заготівлею зерна, а також Одеський комбінат хлібопродуктів, який здійснюватиме переробку зерна і виробництво борошна для хлібопекарських підприємств регіону.

 

Прес-служба ПАТ «ДПЗКУ»