Україна – більш ніж конкурентноздатна на світовому ринку зерна, - Роман Русаков

19.04.2016
Україна – більш ніж конкурентноздатна на світовому ринку зерна, - Роман Русаков

Трейдер як основний гравець на експортному полі змушений постійно балансувати між світовим та внутрішнім ринками. Зерновий сезон-2015/16 був насичений подіями, які мали безпосередній вплив на ціноутворення і роботу цих сегментів. 

Це і висока волатильність валютних ринків, і здешевіла нафта, падіння фондового ринку Китаю, збільшення потенціалу найбільших країн-експортерів Південноамериканського регіону, значні перехідні запаси зернових культур у світі тощо. В такій ситуації важко оцінити, які переваги має Україна у порівнянні з іншими експортно-орієнтованими країнами, та які ринки збуту для українського зерна є перспективними.  Про особливості експортної торгівлі у зерновому сезоні-2015/16 в інтерв’ю «АПК-Інформ» розповів Роман Русаков, начальник відділу трейдингу ДПЗКУ.

- Які основні тенденції Ви б змогли виділити на світових майданчиках, і який вплив вони мали на український експортний ринок зернових у 2015/16 МР?

- Хочу відмітити, що за останні 10 місяців на ринок зернових та олійних культур впливали такі фактори, як політика центральних банків, падіння фондового ринку Китаю, фіксація мінімальних цін на нафту, профіцит виробництва у більшості сировинних країн тощо. 

З початку 2015/16 МР на світових майданчиках спостерігалось переважно зниження цін по всіх позиціях, як ринка зернових, так і олійних культур. Та якщо до початку поточного МР учасники зернового ринку були стурбовані станом посівів і можливою засухою у декількох експортно-орієнтованих регіонах, що вирощують кукурудзу, то після падіння фондового ринку Китаю у липні продовжив формуватися й без того «ведмежий» настрій ринку. 

Акцентуючи увагу на початку року на фундаментальних факторах, трейдери згодом переключились на форексний ринок, спостерігаючи за політикою центральних банків, що, безумовно, додало більшої волатильності ринкам. Це відбулось з тієї причини, що у 2015/2016 МР українські експортери приділяли основну увагу реалізації експортних програм по фуражній групі зернових на ринки Європи, так як зв’язка EUR/USD була основоположною.

В цілому ж, уповільнення світової економіки та її «локомотиву» - економіки Китаю здійснювало особливий тиск на світові сировинні ринки. Висока пропозиція зернових та низький попит імпортерів лише підсилювали тиск на ціни. 

Враховуючи те, що Україна є важливим гравцем на світовому ринку зернових, безпосередній вплив вищезазначених факторів мав відображення у експортних цінах на зернові та олійні.

Також варто підкреслити, що рецесія у Бразилії, невтішні темпи росту аргентинської економіки та девальвація національних валют сприяли збільшенню експортного потенціалу найбільших експортно-орієнтованих гравців південноамериканського регіону.

- З якими складнощами прийшлось зіткнутись трейдерам у 2015/16 МР?

- Складнощів було чимало. В сучасних економічних реаліях приймати рішення доводиться дуже швидко. З одного боку, підвищена волатильність валютних ринків збільшує ризики, а з іншого – поступальний спадний рух товарних ринків підсилює психологічний тиск.

Як відомо, американський зерновий ринок є законодавцем цінових тенденцій, як найоб’ємніший у світі. Йому довелось зіткнутись з двома великими проблемами. По-перше, долар, що зміцнювався, чинив тиск на експортні ціни, і як результат - поновлювались багаторічні цінові мінімуми. По-друге, здешевіла нафта внаслідок надлишкової пропозиції на світовому ринку підтримувала даний тренд.

Враховуючи значні перехідні запаси зернових культур, які з кожним роком тільки збільшуються, можна впевнено назвати даний торговий цикл «ринком покупця». Експортери продовжують освоювати нові регіони збуту, при цьому конкуренція на звичних для України ринках Близького Сходу, Азії та Європи тільки підсилилась. Окрім пошуку нових ринків трейдери намагаються вибудовувати більш лояльні схеми в отриманні оплати за товар з кінцевим покупцем.

Хочу також зазначити, що українські трейдери сьогодні зазнають труднощів у торгівлі з ринками північно-африканських держав (Єгипет, Лівія) за рахунок фінансової нестабільності та великої залежності цих країн від американського долара. 

- Як змінилась структура світового виробництва зернових в поточному сезоні?

- В цьому МР світове виробництво зернових оцінюється на рівні 2,003 млн. тонн, що на 0,019 млн. тонн (-1%) нижче показника попереднього сезону – 2,022 млн. тонн.

Левову частку в структурі зернових займає кукурудза. Частка пшениці також зросла в поточному році, що було пов’язане з добрими врожаями в основних країнах-виробниках. Більше того, у наступному році ми також очікуємо високий врожай пшениці.

- Які зміни спостерігаються у географії експорту зернових? Чи змінились вподобання відносно країн та культур 2015/16 МР? Чим це обумовлено?

- Відзначу декілька цікавих тенденцій цього МР у географії експорту. За рахунок значних внутрішніх резервів кукурудзи в Китаї урядом цієї країни було оголошено низку нових заходів з обмеження імпорту у 2016 році, відповідно, експорт кукурудзи до Китаю у порівнянні з минулим роком буде нижче.  

В той же час, суттєво зросла роль європейських покупців. Так, найбільш активною в поточному сезоні виглядає Іспанія, в напрямку якої експорт фуражної групи зернових в цьому році буде високим.

В розрізі кукурудзи більший обсяг у порівнянні з минулим роком буде відвантажений до Іспанії та Італії. Що стосується пшениці, суттєве нарощування поставок спостерігається у напрямку Індонезії і Таїланду. На жаль, українська пшениця втратила значну частку збуту на ринку Єгипту, де основну конкуренцію сьогодні складає європейське та російське зерно.

- В поточному МР вперше за 5 сезонів пшениця може повернути собі позицію основної експортної культури в зерновому сегменті України, випередивши кукурудзу. Чим, на Вашу думку, це обумовлено?

- Зниження поставок кукурудзи обумовлено декількома факторами. Не варто забувати, що у 2015 році ми спостерігали скорочення посівних площ під кукурудзою. Більш того, кукурудза максимально потрапила під вплив ґрунтової засухи, що сталася у серпні. У цьому є закономірність, і як результат – найнижчий очікуваний експорт за останні 3 роки. Також окремий вплив мала і фінансова криза,  що продовжилась у 2015 році та змусила аграріїв економити на мінеральних добривах  та засобах захисту рослин.

- Як Ви зазначили, у 2015/16 МР експорт української кукурудзи дійсно найнижчий за останні 3 роки. Експерти пов'язують це також із різким скороченням обсягів відвантажень української кукурудзи до Китаю в порівнянні з аналогічним періодом минулого року – з 1,62 до 0,89 млн. тонн. Як Ви можете це прокоментувати?

- Так, динаміка експорту повторює багаторічні тенденціі. За першу половину сезону було експортовано 9,75 млн. тонн кукурудзи в порівнянні з 10,39 млн. тонн за аналогічний період минулого року.

Основною причиною скорочення обсягів відвантажень української кукурудзи до Китаю є обмежений попит китайських партнерів. Ще раз зазначу, що запаси кукурудзи в Китаї залишаються високими. Це змушує країну обмежувати імпортні потоки зернових з України та США.

- Як Ви оцінюєте конкурентоспроможність України як експортера зернових? Які перспективи?
- Україна більш ніж конкурентоспроможна експортно-орієнтована країна, що підтверджують показники експорту як зернових, так і олійних культур. Наші переваги в порівнянні з іншими країнами - це гарне геополітичне становище, глибоководні порти й конкурентна логістика. Більшість наших портів мають цілорічний режим роботи та перевалки вантажів, що також є нашою конкурентною перевагою.

Що стосується пшениці, для України найголовнішим конкурентом є РФ, якій ми, на жаль, маючи переваги по фрахту, програємо в якості зерна, і частково з цієї причини в цьому році Україна втратила ринок Єгипту – як свого основного імпортера продовольчої пшениці.
Якщо говорити про майбутні сезоні, то, на мій погляд, перспективними ринками для української пшениці стануть Індонезія, Філіппіни, Таїланд.

Що стосується кукурудзи, то наша програма до Китаю за останні роки дуже розширилася. Ми все так само вважаємо цей ринок найбільш перспективним і об'ємним для української кукурудзи, як і ринок ЄС.

Думаю, що в найближчій перспективі також є всі підстави очікувати збільшення виробництва і експорту сої, так як у світі спостерігається попит на цей продукт, а Україна в змозі збільшити виробництво з 4 млн. тонн, як мінімум до 5 млн. тонн на рік.

- Який вплив основні тенденції внутрішнього ринку країни здійснювали вплив на роботу експортногоринку?

- Як завжди, експорт відчував на собі вплив політичних, валютних та економічних факторів.
Від політичної волі залежала співпраця з МВФ та іншими кредиторами України, що впливало на валютний ринок і підвищувало його волатильність, позначаючись на закупівельних цінах. Зокрема, з цієї причини фермери стримували продаж вирощеної продукції або вважали за краще реалізувати її у валюті, щоб мінімізувати девальваційні ризики.

У зв'язку з цим, за останні роки валютний ринок реалізації с/г культур дуже розширився, що вигідно як товаровиробникам, так і покупцям-нерезидентам, так як обидві сторони в даній ситуації уникають втрат від курсової різниці. Істотна частина закупівель зернових в цьому сезоні була здійснена трейдерами у валюті на умовах СРТ-порт.

На жаль, у ДПЗКУ немає іноземного представництва, як у більшості провідних трейдерів, що, безумовно, обмежує можливості корпорації як у закупівлі більшого обсягу зернових у компаній, орієнтованих на продаж зерна тільки в валюті, так і в уникненні форексних ризиків і, відповідно, курсової різниці, які призводять до значних втрат при підрахунку фінансових результатів.


- І на закінчення хотілося б запитати, яких результатів вдалося досягти Вашій компанії в поточному сезоні?

- З початку 2015 року керівництвом корпорації був прийнятий ряд системоутворюючих рішень, що відобразилося в залученні нових фахівців з провідних зернових компаній України, які крок за кроком вибудовують ефективну роботу підприємства.

Однією з фундаментальних цілей, поставлених керівництвом, є формування репутації компанії як надійного партнера на внутрішньому й зовнішніх ринках. З огляду на негативний «шлейф», який ДПЗКУ мала в минулі роки, сьогодні вона показує себе більш відкритою та стабільною.

Щодо роботи ЗЕД, хотілося б відзначити наступне: фінансові показники з експорту зернових та олійних культур за 9 місяців свідчать про отримання найбільшого операційного прибутку з моменту заснування компанії. Створено відділ аналітики, найближчим часом має бути відкритий рахунок для хеджування. На даний момент ДПЗКУ – лідер з експорту зернових з початку МР. Вже до кінця поточного сезону компанія планує наростити експорт до 3 млн. тонн.

Але найголовнішим досягненням для нас сьогодні є налагоджені торгові відносини корпорації. Ми дуже цінуємо співпрацю з основними іноземними трейдерськими будинками, які представлені на світовому ринку зерна. З усією відповідальністю можу заявити, що компанія не має дефолтів за зовнішньоекономічними контрактами та показує себе на зовнішньому ринку як надійний партнер, результатом чого є відсутність дебіторської заборгованості.

За матеріалами "АПК-Інформ"