Інтер'ю в.о.голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Бориса Приходька

17.04.2016
Інтер'ю в.о.голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Бориса Приходька

Про підсумки 2015 року, переговори з ССЕС, плани на майбутнє та прогнози ринку Борис Приходько розповів кореспонденту ІА "Інтерфакс-Україна" у ексклюзивному інтерв'ю.

Питання: Якою була мета зустрічі керівництва CCEC з прем'єр-міністром в кінці лютого поточного року?

Відповідь: Китайська корпорація ССЕС бере участь у ряді двосторонніх проектів в Україні, зокрема в проекті «Повітряний експрес». Наскільки мені відомо, йдуть переговори про інвестиції й в інші проекти. Що стосується нашої співпраці з ССЕС, під час перебування делегації ми провели декілька переговорів з їх представниками, зокрема щодо виконання Генеральної угоди про співробітництво в сфері сільського господарства.

Питання: Які питання обговорювались, і які домовленості були досягнуті?

Відповідь: Обговорювали ряд аспектів. Генеральний договір, підписаний між корпорацією ССЕС та ПАТ «ДПЗКУ» - це скоріше договір про наміри сторін вести торгівельну діяльність. Класичний контракт на поставку зерна повинен містити істотні умови: ціну, обсяг, базис поставки, якісні показники та період поставки, як мінімум. У нашому випадку, угода між ССЕС і ДПЗКУ - це документ, який декларує бажання однієї сторони придбати у другої сторони певну кількість зерна за певний період часу. Тому ми вважаємо, що в угоді є моменти, які необхідно конкретизувати.

До того ж. ми би хотіли сформулювати і прописати в угоді поняття «унікальності» нашого партнерства. На думку ССЕС, унікальність наших партнерських взаємин полягає в тому, що ДПЗКУ має експортувати зерно виключно через ССЕС. Ми ж вважаємо, що унікальність полягає в іншому: ми узгоджуємо з нашим партнером плани поставок, ми робимо першу пропозицію на поставку виключно корпорації ССЕС і не виходимо на вільний ринок з цією пропозицією до того часу, поки наш партнер не зробить контрпропозицію або не відмовиться від запропонованої партії. При цьому ми обмінюємось з нашим партнером думками про ринки та наші прогнози їх розвитку. Саме такі партнерські відносини і є унікальними, на наш погляд. З іншого боку, ми відстоюємо своє право продавати товар третім компаніям, у разі, якщо з боку ССЕС немає зацікавленості в цьому товарі.

Крім того, ми дискутували про принципи ціноутворення. В результаті переговорів ми дійшли згоди, що «математичний» спосіб визначення ціни не є абсолютно справедливим і найсправедливіша ціна - це та, яка формується за взаємною згодою сторін в процесі переговорів. Наприклад, ціни на українську кукурудзу з поставкою на умовах FOB глобально корелюють з цінами на кукурудзяні ф'ючерси на біржі СВОТ в Чикаго, але бувають короткострокові періоди, коли вони (ціни) формуються по-різному. Є так зване поняття «базис» - різниця в ціні зерна на фізичному ринку та ціні найближчих зернових ф'ючерсів. Базис – величина змінна, яка залежить від активності попиту й пропозиції саме на українську кукурудзу. Ми зійшлися на думці, що сторони домовляються про ціну на кожну партію товару і при цьому як аргумент в процесі переговорів можуть використовувати динаміку котирувань кукурудзяних ф'ючерсів на біржі СВОТ, інформацію про ціни від брокерів та власну об'єктивну оцінку ситуації на ринку.

Питання: Чи обговорювалося питання можливості зниження премії в 5 доларів за тонну для китайського партнера?

Відповідь: Так, ми вели переговори про величину преференційної маржі, тобто комісійної винагороди ССЕС за те, що ця корпорація допомогла пролобіювати отримання Україною великого кредиту і вихід українського зерна на китайський ринок. Ми усвідомлюємо, що наші партнери, корпорація ССЕС, беруть на себе торгові ризики з дистрибуції українського зерна на досить складному китайському ринку. Питання в тому, яка величина премії є справедливою та «підйомною» для ДПЗКУ. На наш погляд, 5 доларів на тонні при вартості сільгосппродукції близько 170 $/тонну на умовах FOB – це забагато. На ринку зернотрейдінгу надто складно заробити високу маржу. В процесі переговорів ми порівнювали 5 доларів з процентною ставкою по кредиту при операційному циклі 65-70 днів, з оплатою комісійної винагороди брокеру, і цінами на кукурудзу, які були в період, що передує укладенню угоди. Ми запропонували нашим партнерам перейти від абсолютного показника величини преференційної маржі до відносного, і вони на це погодились. Наша позиція – щоб ця цифра була близько 1,25% від вартості зерна. Китайська сторона запропонувала свій варіант. Поки ми перебуваємо в процесі переговорів.

Питання: Скільки кукурудзи Китай має намір імпортувати в 2016 р?

Відповідь: Китайський уряд щорічно виділяє квоти для державного і приватного секторів на поставку імпортної кукурудзи з пільговою сплатою мита. У цьому році, за рахунок високих кінцевих залишків, які сформувались в Китаї, використовувались квоти з приватного сектора. Орієнтовно ринок отримав для можливого імпорту близько 2,8 млн тонн кукурудзи. Основний обсяг цієї с/г культури в напрямку Китаю було експортовано з України, також за нашою інформацією, 2 судна було відвантажено з США - це близько 150 тис. тонн. Згідно з обмеженнями щодо скорочення імпорту ячменю та кукурудзи, які були анонсовані китайським урядом, кінцеві китайські споживачі з осторогою ставилися до більш пізнього постачання, наприклад у квітні. Тому вони намагались в максимально швидкі терміни організувати закупівлю кукурудзи з України і провести імпорт. Завершення поставок української кукурудзи в Китай очікується до середини квітня. На даний момент є інформація, що можливо ще кілька суден буде відправлено в індивідуальному режимі.

У зв'язку з тим, що баланс зернових в Китаї досить профіцитний, кінцеві залишки перевищують 150 млн тонн кукурудзи. Малоймовірно, що в цьому маркетинговому році триватимуть поставки кукурудзи з України до Китаю.

Питання: ССЕС отримала квоту на поставку?

Відповідь: Китай – дуже закрита країна. Тому отримати об'єктивну інформацію про розподіл імпортних квот між китайськими компаніями практично неможливо. Але, за словами керівництва ССЕС, вони в 2016 році мають можливість імпортувати близько 1 млн. тонн кукурудзи.

Питання: Скільки зерна ДПЗКУ експортувала з початку поточного маркетингового року і на який показник плануєте вийти за його підсумками?

Відповідь: В нас достатньо високі темпи експорту. У рейтингу експортерів ми поділяємо лідерство з компаніями Нібулон і Кернел. За результатами останніх двох місяців тримаємо першість. За маркетинговий рік плануємо вийти на показник експорту в 3-3,3 млн тонн.

Питання: Розкажіть про ваше бачення перспектив цін на зерно на внутрішньому ринку України в найближчий місяць. Які чинники на це впливатимуть?

Відповідь: Сьогодні на ринок аграрної сировини впливає декілька чинників. Перш за все, котирування долара США. Долар трохи слабшає, і це позитивно впливає на ціни на аграрну сировину в принципі. Ціна на нафту теж дещо зросла, і це є ще одним позитивним фактором. Наприклад, для кукурудзи, тому що виробники біоетанолу найімовірніше почнуть отримувати прибуток при такому паритеті цін між кукурудзою і нафтою. Попит з боку Китаю на кукурудзу затихає. Ринок швидше буде в бічному тренді, з більшою ймовірністю до зниження. Ціни на внутрішньому ринку скоріше залежать від співвідношення курсу гривні до долара і ситуації навколо відшкодування ПДВ експортерам. Я не очікую великої волатильності. У травні вийде перший прогноз USDA WASDE на новий маркетинговий рік. Це перший звіт, який може щось істотно змінити в балансах. І не виключено, що ці зміни можуть вплинути на ціни майбутнього й поточного врожаю.

Питання: Чи стартувала вже форвардна компанія? Наскільки наразі активні фермери в плані укладання контрактів?

Відповідь: Процедурно ми готові і в кінці березня вже анонсували старт форвардної програми. Ми узгодили з Міністерством аграрної політики план використання коштів на цей рік, у тому числі і для виконання програми закупівель зерна майбутнього врожаю. Також, ми провели навчання персоналу наших регіональних підрозділів і готові до розгляду заявок виробників зерна на укладення форвардних договорів на врожай 2016 року.

Питання: Яким буде авансовий платіж за програмою?

Відповідь: Ми плануємо, що авансування буде в розмірі 1980 гривень за одну тонну зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза). Для нас важливо почати форвардну програму, щоб зарезервувати певний обсяг зерна для наших торгових планів.

Питання: Які фінансові показники в 2015 році отримала ДПЗКУ?

Відповідь: Чистий дохід від реалізації сільгосппродукції та послуг склав 12,418 млрд. гривень, валовий прибуток - 2,11 млрд. гривень, операційний прибуток - 1,439 млрд. гривень. Такий результат з операційного прибутку менеджмент оцінює позитивно, особливо в порівнянні з операційним збитком в 922 млн. гривень за 2014 рік. У 2015 році ми вперше з 2013 року отримали позитивний грошовий потік у розмірі понад 0,5 млрд. гривень.

У минулому році ми експортували 2,85 млн тонн зернових на суму понад 550 млн доларів. Дебіторська заборгованість за експортними контрактами відсутня. Це означає, що всі наші контрагенти розрахувалися і заплатили за поставлений товар. Однак, ми змушені були понести і великі витрати, не пов'язані з щоденним (операційним) бізнесом корпорації. По-перше, 455 млн. гривень склали витрати на формування резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, створеною ще в 2013-2014 роках. По-друге, неопераційні курсові збитки склали 3,91 млрд. гривень внаслідок падіння курсу гривні з 16 до 24 гривень за 1 долар США протягом 2015 року. По-третє, витрати на обслуговування кредиту, наданого Експортно-імпортним банком Китаю, склали 553 млн. гривень за рік. І нарешті, Державна податкова служба змусила корпорацію заплатити штраф у розмірі 159 млн. гривень шляхом блокування зовнішньоекономічної діяльності через неповернення валютної виручки за зерно, відвантажене на експорт ще у 2014 році.

Такі великі неопераційні витрати і резерви в кінцевому підсумку і дали збиток за результатами 2015 року. Зараз ми проходимо аудит фінансової звітності за 2015 рік. Аудит провадить міжнародна аудиторська компанія «BDO». Думаю, наприкінці квітня ми презентуємо його результати.

Питання: На якому етапі судові розгляди щодо невиконаних грошових зобов'язань перед ДПЗКУ?

Відповідь: Є ряд компаній, які отримали зерно від ДПЗКУ у 2013 -2014 роках і досі не розплатились за поставлені партії. Загальна сума за такі поставки становить $ 132 млн. Ми судимося з цими компаніями. Практично всі суди винесли рішення на користь корпорації. Ми найняли міжнародні юридичні компанії для пошуку активів цих боржників з метою арешту, стягнення та погашення боргів. На жаль, всі компанії офшорні і з різних юрисдикцій – Кіпр, Прибалтійські країни, Гонконг, Великобританія. Швидше за все, вони були створені не для торгівлі, а з метою відмивання коштів. Це означає, що в них немає ані активів, ані власного капіталу, щоб виконати вердикти судів і повернути борг зі штрафними санкціями. Далі питання до наших правоохоронних органів, щоб вони встановили реальних бенефіціарів цих компаній і забезпечили повернення валютної виручки в рамках кримінальних, а не комерційних процедур.

Питання: Як збираєтесь розвивати напрямок переробки зерна?

Відповідь: Є три принципові канали збуту борошна: промисловий, роздріб і експорт. На внутрішньому ринку існує надлишок пропозиції та висока конкуренція. Брендування продукту і роздріб вимагає багато зусиль і досвіду. Для цього наша компанія занадто велика. У той же час ми маємо конкурентну перевагу на ринку експортерів борошна, так як в нас існує потужний підрозділ, який відповідає за експорт зернових. З точки зору стратегії розвитку цього напрямку діяльності, ми чітко розуміємо, що єдиний спосіб завантажити наші виробничі потужності на 100% - це значно збільшити продажі борошна на експорт. Наприклад, наш сусід Туреччина - країна нетто-імпортер пшениці, і, тим не менш, сьогодні вона є найбільшим експортером борошна в світі. Щорічно Туреччина експортує 3,5-4 млн. тонн борошна, що в 10-12 разів більше українського експорту цієї продукції! Туреччина імпортує пшеницю з Росії, Європи і України, переробляє її і відправляє на експорт вже продукцію з доданою вартістю. Як би важко не було, але нам потрібно йти цим же шляхом. Делегація ДПЗКУ відвідала найбільшу виставку продуктів харчування в Дубаї. Ми обмінялися контактами з багатьма іноземними компаніями, які є споживачами і дистрибуторами борошна на Близькому Сході, в Середній Азії і Північній Африці. Я сподіваюсь, що в нас складуться торгові відносини з більшістю з них. Однак Схід - справа тонка. Його не скорити за короткий проміжок часу. Ми плануємо відправити пробні партії борошна нашим потенційним партнерам. Для успіху на зовнішньому ринку дуже важлива якість виробленого борошна та її відповідність регіональним перевагам. Адже на Сході або в Африці скоріш люблять «коржики», а українські «батони» чи навряд. Для забезпечення якості і конкурентної ціни ми реанімуємо млинові комплекси, які простояли довгі роки. Так, у 2015 році, інвестувавши понад 10 млн. гривень, ми запустили виробництво борошна на Черняхівському КХП. У 2016 році також заплановано інвестиції в підприємства з переробки зерна. Термін окупності кожного проекту не перевищує 5 років.
На внутрішньому оптовому ринку ми повністю змінили нашу комерційну політику: ми відмовляємось від надання послуг з помелу зерна різним посередникам на користь прямих поставок борошна українським хлібопекарням за прямими контрактами. У 2015 році ДПЗКУ у порівнянні з 2013 роком в 3 рази збільшила обсяг виробництва борошна з власного зерна, а обсяг послуг з помелу зменшився в 1,5 рази відповідно. Цю стратегію ми плануємо продовжити і в 2016-му. Також на 2016 рік ми поставили перед собою завдання повернутись на ринок круп і пластівців.


Питання: Скільки інвестицій заплановано на поточний рік в модернізацію виробничих потужностей?

Відповідь: Кредитний договір з Експортно-імпортним банком Китаю передбачає, що ми можемо витратити його кошти на закупівлю сільгосппродукції, її логістику, в тому числі і на виробничі потреби. Ми вважаємо, що це передбачає і ремонт, і модернізацію нашого елеваторного господарства. Тому що елеватори необхідно підтримувати на якісному рівні, що відповідає стандартам в галузі. До нас фермер не повезе свій урожай, якщо в нас не буде автомобілерозвантажувача, який може обслуговувати великі автомобілі. А без розширення потужностей з перевалки зерна наших портових зернових терміналів, ми не зможемо забезпечити наші зобов'язання з постачання зерна до Китаю. Наприклад, наш Миколаївський портовий термінал був побудований в 30-х роках минулого століття, і велика частина технологічного обладнання так і працює вже майже сторіччя. Знос колосальний і модернізація вкрай необхідна. Адже портовий термінал зобов'язаний працювати в режимі 24/7 365 днів на рік, оскільки штрафи за простій судна в день від 10 тис. доларів США.

Що стосується суми капітальних інвестицій, то рішення про їх розмір буде прийматись після оцінки доцільності реалізації кожного інвестиційного проекту та його ефективності.

Питання: Як ви оцінюєте кроки уряду в напрямку дерегуляції зернової галузі?

Відповідь: Тут палиця на два кінці. Зайва зарегульованість експорту заважає. З іншого боку, наприклад, відсутність Державної сільськогосподарської інспекції не дає можливості провести арбітраж між покупцем і постачальником в ситуації, коли якість товару, на думку однієї зі сторін, не відповідає умовам договору. Як правило, в такій ситуації компанії номінують авторитетного сюрвейера, щоб визначити остаточну якість товару. На жаль, українські суди не сприймають думку сюрвейера.
З іншого боку, супровід вагонів із зерном сертифікатами ДХІ ускладнював процес оперативної доставки. Дуже погано, коли карантинна інспекція намагається боротися зі шкідниками або підкарантійнимі об'єктами, знаходячи їх у кораблі замість того, щоб шукати шкідників на полі. Карантинній інспекції забороняють виходити в поле з перевірками і пред'являти претензію тому чи іншому фермеру. На мій погляд, це неправильно, і карантинна служба повинна мати такі повноваження.

Питання: Як ви бачите процес приватизації компанії?

Відповідь: Я б дуже хотів, щоб ДПЗКУ була приватизована якомога швидше. Корпорація не несе соціальну функцію і повинна бути приватизована. Державі немає сенсу брати на себе торгові і цінові ризики при торгівлі надлишками аграрної сировини. Може, в далекому майбутньому, коли аграрна сировина стане предметом геополітики, як сьогодні нафта, в цьому і буде сенс. Але, на жаль, на даний момент в світі профіцит зернових.

Питання: Як Ви ставитесь до відшкодування експортного ПДВ трейдерам?

Відповідь: Якби не корупційна складова, то це правильне рішення.

Питання: Навіть з огляду на девальвацію гривні?

Відповідь: Те, що сума відшкодованого ПДВ через деякий час буде мати іншу вартість - це друга проблема. Але, навіть не дивлячись на ризики з відшкодування ПДВ, ціна на кукурудзу зросла за січень місяць на більш ніж одну тисячу гривень. Виробник повинен отримувати якусь підтримку від держави за те, що він експортує надлишки зерна. Нульова ставка ПДВ - це якраз і є така форма підтримки. Питання в тому, як підтримати переробників зерна, виробників борошна, наприклад. Можливо варто відшкодовувати їм ПДВ не на рівних умовах, а трохи швидше? Але це вже державна політика, якою повинні займатись уряд і парламент.

ІА "Інтерфакс-Україна"