У ДПЗКУ ВІДЗВІТУВАЛИ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ

15.06.2016
У ДПЗКУ ВІДЗВІТУВАЛИ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ

У вівторок, 14 червня, в.о. голови правління найбільшого державного зернотрейдера - Державної продовольчо-зернової корпорації - Борис Приходько розповів журналістам про взаємини з Державною фіскальною службою, китайський контракт, інвестиційні можливості та стан активів компанії.

Публікуємо найцікавіші тези спілкування Бориса Приходька з пресою.

Корисна інформація

ДПЗКУ створена урядом України в серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові та круп'яні заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн т зернових. ДПЗКУ в 2015 році наростила чистий прибуток до 7,3% - до 3,794 млрд грн.

Держкорпорація в 2012 році домовилася з Експортно-імпортним банком Китаю про надання кредиту $ 1,5 млрд, який планувалося використовувати на закупівлі зерна для їх експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором з китайської сторони за даним контрактом, розрахованим на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС). Передбачалося, що в подальшому китайська сторона виділить ще $ 1,5 млрд на проекти зрошення і розвитку зернової логістики.

Про закупівлі зерна

Було дуже багато чуток-скандалів навколо корпорації ДПЗКУ в 2014-2015 роках. Нібито зерно на пільгових умовах купувалося у якихось компаній, а потім продавалося кінцевому споживачу. Хочу розвінчати цей міф. У нас сьогодні близько 1 600 контрагентів, які постачають нам зерно, в більшості це сільгоспвиробники. І в структурі нашої закупівлі 10 найбільших постачальників займають не більше 15%. Здебільшого ми закуповуємо зерно, яке зберігається на елеваторах ДПЗКУ, що дозволяє одночасно інвестувати і в модернізацію власної елеваторної мережі. Так ми скорочуємо ризики при зберіганні, скорочуємо логістичне плече, у нас немає необхідності стояти в черзі.

Ми створили систему закупівель, в якій працює близько 70 осіб у кожному регіоні. Минулого року уклали близько 7 000 контрактів із закупівлі зерна у виробників.

Що стосується форвардної програми, тут наш девіз - не кількість, а якість. Оскільки дуже високі ризики валютних коливань. Загальний обсяг авансових коштів - 300 млн грн за 2015 рік. Таким чином ми домоглися, що всі наші постачальники виконали свої зобов'язання і вперше за історію корпорації не було дебіторської заборгованості, сформованої в результаті роботи з офшорними компаніями.

У нас вже сьогодні є потенційні контракти на постачання 45 000 тонн зернових і ми вже підписали договір на 89 млн грн авансу. Форвардна програма триває. Ми її в цьому році почали дещо пізніше, оскільки Ексімбанк Китаю затримував погодження контрактів.

Про експорт

Експорт минулих років через офшорні компанії формує дебіторську заборгованість корпорації - $ 132 млн боргу. З 2015 року ми собі категорично заборонили укладати контракти з офшорними компаніями на експорт зерна. Тому в 2015 році немає жодного контракту, за якими ми або наші партнери пішли в дефолт. За рік ми отримали близько $ 554 млн виручки. У 2015 році відвантажили близько 80 кораблів.

У 2015 році перелік контрагентів корпорації розширився, хоча ССЕС залишилася на першому місці з часткою 43%. Серед нових партнерів: Nidera BV (15%), Ameroрa AG (9%), Daewoo Int Corp (6%), AL-Ghurair Resources (6%), Soufflet Negoce (4), Holbud LTD (4%), Louis Dreyfus (3%).

У сезоні 2015-2016 ми експортуємо сумарно близько 3 млн тонн зерна. Я думаю, що за результатами наступного маркетингового року експорту в 3,5 млн тонн зернових ми досягнемо. Ми плануємо нарощувати обсяги за рахунок скорочення терміну отримання коштів від контрагентів з нинішніх 60-70 днів до 45-50 днів. А також маємо намір збільшити потужності Одеського портового елеватора.

Крім того, зараз ми робимо ставку на експорт борошна. Всі давно розуміють, що експортувати продукт з доданою вартістю вигідніше, ніж сировину. У нас є конкретна перевага у вигляді китайських партнерів. У 2015 році ми відправили на експорт 16 000 тонн борошна, план на 2016-й - 50 000 т.

Про китайський кредит

Стосунки з китайськими партнерами у нас непрості. У генеральній угоді дуже багато неточностей, коригування яких йде вже досить довго. Наше завдання - зробити так, щоб інтереси ДПЗКУ були захищені. Ми раз на місяць їздимо в Китай, щоб доносити до китайських партнерів нашу позицію.

Щоб обслуговувати кредит, нам необхідно заробляти щодня $ 123 прибутку. Зараз частина цих коштів лежить на депозиті в Укрексімбанку. Ставка по кредиту практично компенсується депозитною ставкою.

Зараз ми практично досягли домовленості з корпорацією ССЕС про зниження преференційної маржі (доплата за експорт кожної тонни зерна в Китай раніше становила $ 5 - ред.) до 1,5% від вартості партії, але не більше $ 5 за тонну в разі підвищення світових цін.

Зараз ми ведемо переговори з китайською стороною, щоб нам дозволили $ 57 млн ​​коштів першого траншу спрямувати на розвиток корпорації - зокрема, на модернізацію.

Про перспективи приватизації

Продати корпорацію треба як можна швидше. Ціну їй складе ринок. Зараз у компанії є зайва ліквідність у вигляді $ 1,5 млрд китайських кредитних коштів, і які тиснуть на її фінансові результати. У попередні періоди з корпорації вивели близько $ 660 млн, і сьогодні ці суми тиснуть на нас. Ми працюємо, безумовно, з правоохоронними органами, близько 27 млн ​​грн вже повернуто в корпорацію.

У держави немає потреби в такому операторі. Якби в нас був дефіцит зерна, то компанія-імпортер такого масштабу була б дуже доречна. Сьогодні не потрібен держоператор, який, внаслідок волатильності цін, бере на себе дуже високі торговельні ризики. Але компанія обтяжена кредитом китайського банку і положеннями генеральної кредитної угоди. При цьому я не бачу нічого страшного, якщо на ринку України з'явиться великий китайський гравець, якщо ССЕС захоче приватизувати ДПЗКУ. Адже Китай має колосальний потенціал з точки зору ринку збуту, і прихід китайського інвестора дасть поштовх для розвитку українського агросектору. ССЕС розглядає можливість приватизації, і я думаю, в них немає приводів не погоджуватися з пропозицією, яка їм надійде. Вони знають наші можливості, наші активи, і я думаю, що шансів у китайців в плані приватизації набагато більше, ніж у інших.

Конкуренцію Китаю можуть скласти, наприклад, Саудівська Аравія чи Іран. Але нам важливо в цьому питанні не зіпсувати відносини з нашим кредитором і зробити так, щоб не постраждав бюджет.

Про взаємовідносини з ДФС і правоохоронцями

На жаль, за попередні два роки встановлено численні порушення і санкції на 1 700 млн грн. Деякі з цих санкцій надумані. Наприклад, в ДФС вважають, що один із партнерів, який нас кредитував - Експортно-імпортний банк Китаю, не є резидентом Китаю. Тобто резиденція Ексімбанку Китаю не підтверджена документально відповідно до українського законодавства. З цієї причини ми повинні були виплатити штраф 25 млн грн.

Це не єдиний приклад, таких ситуацій безліч. На жаль, нам довелося сплатити 159 млн грн штрафу за те, що ще в 2013 році один з іноземних контрагентів не заплатив за відвантажене зерно.

Ми дуже плідно працюємо зараз із правоохоронними органами в Україні з питань повернення дебіторської заборгованості минулих років. На сьогоднішній день за нашими позовними заявами відкрито 103 кримінальні справи.

Про активи та інвестиції

Ми представлені практично в всіх регіонах України. На жаль, у нас немає елеваторів у Вінницькій, Київській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. При цьому сім елеваторів ДПЗКУ працюють не на повну потужність. Три підприємства знаходяться в Криму, і тому де-факто не є нашими активами, одне підприємство - в Донецьку і три елеватори - в зоні АТО. Загальний рівень завантаження потужностей - близько 68%.

Проте ми змогли прийняти на зберігання фактично 2 117 млн ​​т зернових і виділити з бюджету компанії 230 млн грн, щоб модернізувати наші підприємства, зробити їх більш конкурентоспроможними і привабливими. На модернізацію Одеського Зернового Терміналу з цієї суми припадає третина, і за ці гроші ми плануємо збільшити його потужності. На жаль, ми не могли використовувати кошти першого траншу китайського кредиту на модернізацію. Але зараз ведемо переговори про те, щоб частину грошей все ж таки використовувати на розвиток - у контракті передбачена така стаття витрат.

У нас є намір інвестувати гроші в будівництво портового терміналу. Проект на стадії розробки, ми в активних переговорах з Мінінфраструктури. Зараз у нас працюють два термінали в Одеському та Миколаївському морпорту. Де буде новий об'єкт - в Одесі або в Миколаєві - поки незрозуміло. Незважаючи на те, що нещодавно відкрилися термінали COFCO і Bunge, цих потужностей все одно недостатньо для безперебійного експорту з України.

 

Ліга.net